За десять років, відколи Ілля Мафтей, уродженець села Привороки, почав займатись благодійною місією волонтерства, побачив і пережив стільки, що, мабуть, послужило б написанню не однієї сторінки щоденника або й цілої книжки.
— Але, — зізнається Ілля Костянтинович, — ніколи мені не забути того відчуття під час зустрічі з людьми, постраждалих від повені прориву дамби Каховської ГЕС. Ми з колегами-волонтерами привезли до місця стихійного лиха свіжоспечений хліб і почали роздавати його потерпілим, ті, як дорогоцінний скарб скибку до скибки ділили між собою зі сльозами на очах…
— Власне, без болю в серці і душі, — ділиться Ілля Костянтинович, — не можна сприймати жодну зустріч з людьми під час поїздок у Херсонську, Донецьку, Миколаївську, Харківську області, котрі потерпають від наслідків жорстокої війни, розв’язаної Росією проти України. Сюди ми, члени волонтерських двох бригад з дванадцяти чоловік, привозили продукти харчування, одяг, ліки, медичне обладнання, щоб полегшити долю тих мешканців, які зазнали невимовної біди від дій рашистів.
Слід додати, що у складі волонтерів є не лише громадяни України, а й Франції, США, котрих об’єднали прагнення допомогти мешканцям тих регіонів. Цю матеріальну поміч, зокрема, завозять із Румунії, куди надходять благодійні товари з ряду інших країн, котрі не залишаються осторонь допомоги українцям у зоні воєнного лиха.
Ще один штрих. У ході регулярних поїздок на Схід України (двічі на місяць) волонтери і самі нерідко потрапляють до місць обстрілів рашистів, які безупину ведуть бойові дії. Проте, як додав Ілля Мафтей, ми з побратимами цілком усвідомлюємо, що без ризику у ході поїздок аж ніяк не обійтись…
Василь ГЕЙНІШ
«Новий день» – https://monitorbuk.com/uk/
