Анна Лазарович, дев’ятикласниця Волоківського ліцею, є надстараннною школяркою, яку з упевненістю можна назвати однією з найкращих учениць усієї Буковини. Її здобутки у навчанні, і справді, вражають. У нинішньому шкільному році дівчина з Волоки змогла записати на свій рахунок вельми успішний виступ на традиційних учнівських олімпіадах. На рівні області вона завоювала перше місце з румунської мови та літератури, друге — з української мови та літератури, третє — з географії, біології, історії та правознавства. Небагато-немало, аж шість призових позицій! Днями ж Анна поповнила свій доробок високим результатом всеукраїнського калібру. Вона взяла участь у національному етапі олімпіади з румунської мови та літератури, де також зуміла відзначитись. З Ужгороду, який був господарем олімпійських протистоянь, волоківська ліцеїстка привезла заслужене друге місце. А після повернення додому юначка погодилась дати інтерв’ю для «Нового дня».
«РАДІЮ, ЩО МОЇ ЗУСИЛЛЯ ПРИНЕСЛИ ПЛОДИ І, ЩО ЗМОГЛА ЗНАЙТИ НОВИХ ДРУЗІВ»
— Анно, скажи, будь-ласка, це була твоя дебютна участь на всеукраїнському етапі олімпіад, чи мала і до цього такий досвід?
— Для мене це була прем’єра. Цьогоріч я вперше взяла участь у змаганні олімпійців на рівні країни.
— Як пройшла олімпіада загалом? Якими тобі здались конкурсні випробовування, якою була оточуюча атмосфера?
— Програма олімпіади була доволі складною. Це були не тести, а різноманітні завдання. Однак, хочу відзначити, що в аудиторії склалась дружня атмосфера. Ми виконували завдання в одному приміщенні з учасниками олімпіад з угорської та словацької мови і літератури, які відбулись водночас з нашою.
— Ти залишилась задоволеною своїм результатом? З якими емоціями повернулась додому?
— Радію, що мої зусилля принесли плоди і, що змогла знайти нових друзів з поміж тих, хто також представляв Чернівецьку область. Сподіваюсь, що вже незабаром зустрінусь знову зі своїми новими товаришами.
— До речі, які враження на тебе склав Ужгород? Як місто-господар зустрів учасників олімпіади?
— Ужгород — гарне і досить велике місто, яке було до нас вельми гостинним. Мені дуже сподобалась екскурсія до Замку Паланок, що у Мукачівському районі. Завдяки цій подорожі я дізналась чимало цікавих речей про тутешні місця. Але, для мене, Чернівці завжди буде найкрасивішим містом на землі.
— Напевне, коли ти дізналась результати олімпіади, дуже зраділа, що твої старання увінчались успіхом. З ким у першу чергу поділилась цим щастям?
— Перші люди, з якими я розділила ці прекрасні емоції, були мої батьки, моя вчителька з румунської мови, друзі та педагоги з Чернівців, які супроводжували нас і піклувались про нас ці чотири дні в Ужгороді.
«ДУЖЕ ПОДОБАЄТЬСЯ ДІЗНАВАТИСЬ ЩОСЬ НОВЕ ПРО СВІТ, ЯКИЙ НАС ОТОЧУЄ І ПРАГНУ ЗНАТИ ЯКОМОГА БІЛЬШЕ МОВ»
— Ти маєш у своєму активі гарні досягнення з різних навчальних дисциплін. Як удається «бути на висоті» всюди? У чому полягає таємниця твого успіху?
— Багато хто запитує мене про це, але я завжди кажу, що ніякої таємниці не існує. Адже, для того, аби здобути хороші результати з різних предметів достатньо мати бажання і докладати зусилля, а це — загальновідомий факт. Мені дуже подобається дізнаватись щось нове про світ, який нас оточує і я прагну знати якомога більше мов, щоб спілкуватись з різними людьми з інших країн. Можливо, певним чином, це і є запорукою успіху.
— Гадаю що, і вчителі з батьками мають свою заслугу у цьому…
— Звичайно! Мої батьки та вчителі зробили великий внесок для цього. Батьки подарували мені життя, виховали, підримували і підримують, а педагоги дали цінні знання і допомогли дійти до національного етапу олімпіади.
— І, все ж таки, який твій улюблений предмет?
— Коло моїх улюблених навчальних предметів не обмежується лише якимось одним. Мені до вподоби і географія, і румунська мова, й англійська, й історія, й українська мова, і мистецтво. Кожна дисципліна — цікава у свій спосіб.
— Наразі ти закінчуєш дев’ятий клас. Можливо, ще занадто рано думати про майбутню професію. Але, мабуть, уже маєш певні думки з цього приводу. Що можеш сказати? Які галузі тобі здаються найзаманливішими?
— Філологія, історія та міжнародні відносини — мене найбільше приваблюють. Але, я ще не впевнена у тому, що стосується вибору мого майбутнього фаху. Мені, здається, що це дуже важливе рішення для мого життя. Аби обрати галузь, в якій буду працювати, маю в запасі ще два роки, тому не хочу поспішати, щоб все добре обміркувати.
— А окрім навчання, чим ще захоплюєшся?
— Люблю літературу і кіно, а також музику і живопис. Подобається проводити вільний час разом з батьками та друзями, читати різноманітні книги, слухати музику та дивитись фільми, аби після цього малювати деяких героїв кінострічок. Ще одне моє хобі — подорожі. Із задоволенням відкриваю для себе інші культури, традиції, а також не забуваю про мій рідний край.
Георгій СЕМЕНЮК
«Новий день» – https://monitorbuk.com/uk/
