Хоч не хоч, але про Чагор, його ошатні оселі, впорядковані вулиці мимоволі спадають на думку відомі слова, неначе писанка село. Втім, майже сповна близькі до цього висловлювання і населені пункти, що входять до Чагорської територіальної громади, зокрема, Молодія, Луковиця, Кут Баїнськ, де мешкає у цілому двадцять тисяч населення. А очолює громаду із 2015 року корінний чагорець Георгій Коблюк. До речі, він дослідив своє генеалогічне дерево із 1800 року.
За мою багаторічну журналістську діяльність на теренах колишнього Глибоцького району зустрічатись із Георгієм Степановичем доводилось не раз і не двічі. Він займав уже тоді ряд керівних посад на теренах Глибоччини, зокрема, і головного архітектора. Звісно, не йдеться про те, що його за вказівкою вищих органів влади пересаджували з крісла у крісло, як це нерідко бувало за часів колишнього совєтського союзу. Передусім, Георгій Коблюк ще з молодих літ заявляв про себе, як про освічену, енергійну і вдумливу людину, здатну вирішувати нагальні питання. Звісно, не сам, а за сприяння людей, з якими знаходив спільну мову й підтримку. Гадаю, не зайвим буде навести ще й той факт, що Георгій Степанович повсякчас тягнувся до знань, здобуття освіти. До слова, має три дипломи про закінчення вишів – у Чернівцях та Львові.
— Якщо б визначити пріоритетні напрямки діяльності, то в чому вони полягають? — перепитав співрозмовника.
— Насамперед, — відповів він, — у забезпеченні ефективної роботи закладів охорони здоров’я, освіти, громадського порядку і безпеки сельчан. Вважаю, що попри складні умови в Україні пов’язані із повномасштабною агресією російських окупантів, нам вдається забезпечувати належну діяльність медичних працівників, освітян, правоохоронців. І ще: для потреб Збройних сил України Чагорською громадою останнім часом спрямовано понад шість мільйонів гривень. Серед вояків ЗСУ, котрі героїчно виборюють свободу й незалежність на фронтах жорстокої війни із російським агресором є кілька сот представників нашої громади. На жаль, не обійшлося і без жертв. Вічна їм пам’ять! Віриться, що це недаремно, бо перемога буде обов’язково за народом України.
… Робочий день у співрозмовника вже наближався до розпалу. Отож, не став його затримувати від справ. Додам тільки, що 25 вересня Георгію Коблюку виповнюється 60 літ від дня народження. Щастя Вам, ювіляре, у всьому. Із роси та води!
Василь ГЕЙНІШ
«Новий день» – https://monitorbuk.com/uk/
