У цьому добре розбирається молода буковинська дослідниця Надія Сарафінчан, чия ідея викликала великий інтерес на нещодавній міжнародній конференції, що відбулася в місті Ясси
Надію Сарафінчан, чесно кажучи, я знаю ще зі шкільної парти, тоді коли вона була старанною ученицею Молодійського ліцею, здобуваючи блискучі успіхи на всеукраїнському рівні, зокрема в науково-дослідницьких конкурсах. У цьому напрямку дівчина продовжила розвиватися й після вступу до Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, а однією з улюблених тем нинішньої студентки-магістрантки та, водночас, лаборантки кафедри міжнародних відносин і суспільних комунікацій є гастродипломатія.
Нещодавно молода дослідниця представила доповідь на цю «смачну» тему під час Міжнародної конференції «AGORA: International Conference Strengthening the European Union in Times of Strategic Disruption», що проходила в Яссах, акцентувавши увагу на відносинах між Україною та Румунією. Про що саме йдеться, як кулінарні традиції можуть стати містком між двома сусідніми державами, а також про інші цікаві аспекти гастродипломатії та захоплення науковими дослідженнями і міжнародними відносинами Надія Сарафінчан розповідає в ексклюзивному інтерв’ю для «Нового дня».
«Ще зі шкільних років мене цікавили інтернаціональні процеси, міжкультурна взаємодія та можливість будувати діалог між людьми й країнами»
— Надіє, знайомство наших читачів з Вами відбулося п’ять років тому, коли ми розповідали про Ваші учнівські досягнення, що досягли всеукраїнського рівня і визнання. Розкажіть, як відтоді розвивались події у Вашому житті. Що сталося цікавого?
— Після завершення школи у моєму житті розпочався новий і дуже важливий етап. Я вступила до Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича на спеціальність «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії». За ці роки вдалося не лише поглибити свої знання у сфері міжнародних відносин, а й взяти участь у багатьох наукових, освітніх та культурних ініціативах.
Вдалося долучитися до багатьох освітніх і наукових ініціатив, брати участь у міжнародних конференціях, дослідженнях та проєктах. Особливо цінним став досвід участі у Літній школі мови та культури з виїздом до Румунії, адже це дозволило краще пізнати іншу культуру, вдосконалити комунікаційні навички та отримати міжнародний досвід.
Водночас, за ввесь цей час я зрозуміла, наскільки важливо постійно розвиватися, бути відкритою до нового досвіду та не боятися брати на себе відповідальність. Думаю, саме студентські роки стали для мене періодом особистісного і професійного становлення.
— І зрештою, що Вас підштовхнуло обрати саме цей професійний напрямок? На якому етапі кар’єри перебуваєте нині? Які плани будуєте у подальшому?
— Для себе я обрала напрямок пов’язаний з міжнародними відносинами та культурною дипломатією, адже ще зі шкільних років мене цікавили інтернаціональні процеси, міжкультурна взаємодія та можливість будувати діалог між людьми й країнами. Саме це й підштовхнуло до вибору такої спеціальності.
Нині я перебуваю на етапі активного професійного та наукового розвитку. Окрім навчання, працюю лаборантом на кафедрі міжнародних відносин та суспільних комунікацій, беру участь у наукових конференціях, міжнародних заходах і дослідженнях.
Особливий інтерес для мене становить тема гастродипломатії та культурної дипломатії, як інструментів міжнародної взаємодії. У майбутньому хотіла б і надалі розвиватися у сфері міжнародних відносин, дипломатії, міжнародних проєктів та міжкультурної комунікації.
— Навчання у Чернівецькому національному університет імені Юрія Федьковича наближається до фінішу. Якими для Вас запам’ятаються студентські роки? Що вони Вам «дали», чому навчили?
— Студентські роки на Факультеті історії, політології та міжнародних відносин запам’ятаються мені, передусім, як період великих можливостей, нових знайомств і постійного розвитку. Університет дав мені не лише професійні знання, а й навчив критично мислити, працювати з інформацією, висловлювати власну позицію та комунікувати з людьми. Важливою частиною студентського життя стала участь у наукових конференціях, міжнародних заходах та освітніх проєктах, які допомогли отримати цінний досвід міжнародної комунікації.
Особливо ціную атмосферу університету, підтримку викладачів та можливість реалізовувати себе не лише у навчанні, а й у науковій діяльності. Саме студентські роки допомогли мені остаточно зрозуміти, у якому напрямку я хочу розвиватися далі та стали міцною основою для майбутньої професійної діяльності.
«Це був дуже цінний і важливий досвід, адже захід об’єднав науковців, дослідників, студентів та представників академічного середовища з різних країн»
— Як і п’ять років тому, так і в нинішній ситуації, поштовхом для розмови стали Ваші успіхи на дослідницькій ниві. Розкажіть трохи детальніше про цю частину Вашої діяльності. Як з часом удалося зберегти і, як бачимо, примножити свою пристрасть до дослідницької роботи?
— Дослідницька діяльність для мене — це не лише навчальна чи професійна складова, а й справжня можливість відкривати нові ідеї, аналізувати сучасні міжнародні процеси та шукати нестандартні підходи до актуальних викликів. Ще зі шкільних років мені було цікаво працювати з інформацією, досліджувати різні теми та брати участь у наукових заходах, і з часом ця зацікавленість лише посилилася.
Мені здається, що пристрасть до дослідницької роботи зберігається тоді, коли людина справді бачить сенс у своїй діяльності. Для мене наука — це можливість не лише отримувати нові знання, а й формувати власне бачення міжнародних процесів та культурної взаємодії.
— На початку травня Ви представили свою доповідь на міжнародній конференції в Румунії. Про що був цей престижний захід, хто був серед учасників і як Вам особисто вдалося туди потрапити? Зазвичай, на такі солідні заходи делегують найкращих…
— Справді я мала можливість представити свою доповідь на міжнародній конференції «AGORA: International Conference Strengthening the European Union in Times of Strategic Disruption» в місті Ясси. Це був дуже цінний і важливий досвід, адже захід об’єднав науковців, дослідників, студентів та представників академічного середовища з різних країн.
Конференція була присвячена питанням культурної ідентичності, міжкультурної взаємодії, традицій та сучасних викликів міжнародної співпраці, а також актуальним геополітичним викликам і трансформаціям світового порядку, сучасним політичним та інституційним викликам Європейського Союзу, реформам врядування та еволюції ролі інституцій ЄС, демократії, політичним інститутам і суспільству в сучасних політичних системах, стратегічним комунікаціям, медіа та громадянській активності, політичній ідентичності, ідеологічним вимірам і політичним партіям у сучасних демократіях, сталому розвитку та публічній політиці, впливу новітніх технологій на національну й міжнародну політику, філософським підходам до влади, держави й демократії, а також впливу історичної спадщини на сучасні процеси врядування.
Моя участь стала можливою завдяки активній науковій роботі, підготовці досліджень та підтримці університету й кафедри. Безумовно, для мене це була велика відповідальність, адже участь у міжнародному заході такого рівня – це не лише можливість представити власну роботу, а й шанс гідно представити свій університет та Україну загалом.
«Гастрономія сьогодні є не лише елементом культури чи туризму, а й важливим засобом міжнародної комунікації та культурної дипломатії»
— Наскільки мені відомо, Ваш виступ був присвячений гастродипломатії, як інструменту транскордонного співробітництва. Поділіться, у чому полягає Ваша ідея. Виділіть декілька основних тез із Вашої роботи.
— Мій виступ був присвячений гастродипломатії як інструменту транскордонного співробітництва між Україною та Румунією. Головна ідея полягає в тому, що гастрономія сьогодні є не лише елементом культури чи туризму, а й важливим засобом міжнародної комунікації та культурної дипломатії.
Через традиційну кухню, гастрономічні фестивалі, локальні продукти та спільні культурні ініціативи можна формувати позитивний імідж держави, зміцнювати взаєморозуміння між народами та розвивати партнерські відносини між прикордонними регіонами. Особливо актуально це для Буковини — регіону, де історично переплелися українські та румунські культурні традиції.
Серед основних тез моєї роботи виділю те, що: гастродипломатія є ефективним інструментом «м’якої сили»; спільна гастрономічна спадщина може об’єднувати громади по обидва боки кордону; гастрономічні проєкти сприяють розвитку туризму та культурного обміну; через гастрокультуру можна посилювати міжнародний імідж України та популяризувати українську культурну спадщину у світі.
— Як вважаєте, як може посприяти гастродипломатія у розвитку відносин між Україною та сусідніми країнами, зокрема Румунією? Що для цього конкретніше можна зробити?
— Вважаю, що гастродипломатія може стати ефективним інструментом розвитку відносин між Україною та сусідніми країнами, зокрема Румунією. Насамперед тому, що культура і гастрономія здатні об’єднувати людей навіть тоді, коли існують політичні чи інші виклики.
Україна та Румунія мають багато спільних культурних елементів, особливо у прикордонних регіонах. Саме тому гастрономічні фестивалі, спільні культурні заходи, туристичні маршрути, ярмарки локальної кухні чи міжнародні кулінарні проєкти можуть стати платформою для розвитку міжкультурного діалогу та транскордонної співпраці.
На мою думку, важливо більше популяризувати українську кухню на міжнародному рівні, підтримувати культурні обміни між молоддю, організовувати спільні українсько-румунські заходи та залучати до цього освітні й культурні інституції. Це сприятиме не лише розвитку туризму, а й формуванню позитивного образу України у світі.
«По праву, Ясси вважають одним із головних культурних та академічних центрів Румунії»
— Конференція відбулася в Яссах. Але окрім безпосередньої участі в ній, удалося познайомитися і з містом-господарем поближче? Чим воно приваблює? Словом, з якими емоціями Ви повернулися додому після поїздки до наших румунських сусідів? Що Вас вразило? Що, можливо, залишило гіркий присмак?
— Ясси справили надзвичайно тепле та, водночас, дуже інтелектуальне враження. Окрім безпосередньої участі в наукових дискусіях, удалося краще познайомитися і з самим містом, яке, по праву, вважають одним із головних культурних та академічних центрів Румунії.
Ясси приваблюють своєю атмосферою, поєднанням історії, архітектури та студентського життя. Особливе враження справив Палац культури — одна з найвідоміших пам’яток міста, яка є справжнім символом Ясс. Його велична архітектура, музеї та простір навколо створюють особливе відчуття історичної глибини й культурної спадщини. Також запам’яталися центральні вулиці міста, численні собори, бібліотеки та університетські будівлі, адже Ясси має репутацію одного з найважливіших освітніх осередків Румунії.
Окремо вразила атмосфера відкритості та гостинності. Було помітно, наскільки місто орієнтоване на молодь, міжнародну співпрацю та культурний діалог. Дуже приємно було бачити гармонійне поєднання історичної архітектури із сучасним міським простором, великою кількістю зелених зон, кав’ярень і культурних локацій.
Після поїздки залишилися надзвичайно позитивні емоції. Найбільше вразила щирість людей, мультикультурна атмосфера та відчуття європейського академічного середовища. Такі поїздки не лише розширюють професійний і науковий досвід, а й дозволяють краще зрозуміти культуру та ментальність сусідньої держави. Саме тому ця поїздка стала не лише важливою науковою подією, а й цінним культурним досвідом.
«Люблю відкривати нові місця, спілкуватися з людьми та досліджувати культурні особливості різних регіонів»
— Участь у міжнародній конференції — це і про кропітку системну роботу, і про відповідальність, і про престижність. Чи брали Ви участь раніше у подібних заходах? Де, коли?
— Так, раніше я вже брала участь у різних наукових та міжнародних заходах. Серед них – Студентська наукова конференція Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Щорічна міжнародна науково-практична конференція студентів та молодих вчених «Актуальні проблеми зовнішньої політики України», цикл заходів «Жінка в дипломатії: виклик чи місія?», Міжнародна конференція «Іdentity, tradition and cultural interferences symbolism of the romanian blouse „ia”», а також Міжнародна конференція «Współczesne wyzwania i zagrożenia bezpieczeństwa».
Крім того, як уже зазначала, важливим етапом для мене стала участь у Літній школі мови та культури з виїздом до Румунії у 2023 році. Такі заходи дають не лише нові знання, а й досвід міжнародної комунікації, можливість знайомства з представниками різних академічних середовищ та розширення професійних контактів.
— Окрім навчання, досліджень, конференцій і тому подібне, можливо, залучені до якихось інших проєктів? А для позапрофесійних захоплень знаходите час?
— Окрім навчання, наукової діяльності та участі у конференціях, я також беру участь у різних освітніх і культурних ініціативах, пов’язаних із міжнародною комунікацією, культурною дипломатією та молодіжними проєктами. Мені цікаво працювати у середовищі, де можна поєднувати науку, культуру та міжкультурний діалог.
Попри активний графік, намагаюся знаходити час і для особистих захоплень. Мені подобаються подорожі, знайомство з новими культурами, фотографія, творчі проєкти та організація подій. Також люблю відкривати нові місця, спілкуватися з людьми та досліджувати культурні особливості різних регіонів.
Вважаю, що саме баланс між професійним розвитком і особистими інтересами допомагає залишатися мотивованою, відкритою до нового досвіду та постійно рухатися вперед.
Інтерв’ю Георгія СЕМЕНЮКА,
спеціально для «Нового дня» – https://monitorbuk.com/uk/
