2025 рік став ще одним непростим роком для громад України. Війна впливає на щоденне життя людей, змінює плани й змушує швидко реагувати на виклики. Про те, як у цих умовах працював Опришенський старостинський округ, говоримо зі старостою сіл Опришени та Слобідка Миколою Костянтиновичем Поповичем.
— Миколо Костянтиновичу, коли ви говорите про зміни, які принесла війна, що це означає для ваших сіл у цифрах?
— Передусім це зміни в кількості населення. В Опришенах нині 2227 жителів, 610 домогосподарств, із них близько 380 – постійно заселені. У Слобідці – 580 жителів, 161 домогосподарство, приблизно 100 з них – із постійним проживанням, тобто, орієнтовно, 350 мешканців. Частина будинків стоїть порожня – люди виїхали через війну. Хтось за кордон, хтось – в інші області.
— Тобто навіть кількість дворів із постійним проживанням уже показує, як війна змінила життя громади. А чи відчувається це у зверненнях людей до старостату?
— Так, і досить помітно. Людей найбільше цікавлять соціальні виплати та адміністративні послуги. Разом із працівниками старостату та віддаленим робочим місцем ЦНАП ми оформили 69 пільг і 114 субсидій. Видали 1252 довідки, акти, характеристики. Провели 117 реєстрацій і зняттів із місця проживання, оформили 18 послуг «єМалятко», видали 870 витягів та 93 інформаційні довідки. Прийняли 24 заяви на відстрочку. За кожним документом – людська історія.
— Коли чуєш такі цифри, розумієш, що робота старости — це щоденна відповідальність. Наскільки самостійними є ваші рішення у цій роботі?
— Важливо розуміти: робота старости й працівників старостату – це не особисті ініціативи чи забаганки. Ми виконуємо делеговані повноваження і рішення, ухвалені на сесіях, засіданнях виконавчого комітету та комісіях Глибоцька селищна рада. Тобто працюємо в межах законодавства і рішень громади. Наше завдання – якісно реалізувати те, що прийнято колегіально.
— Якщо говорити про реалізацію рішень на практиці, то це ж не лише документи, а й господарські питання?
— Саме так. Ми провели подвірний обхід, уточнили дані в погосподарських книгах, працювали з боржниками щодо земельного податку та мінімального податкового зобов’язання за паї. Виконували оповіщення відповідно до розпоряджень ІІ відділу Чернівецького РТЦК та СП. Це щоденна, інколи непомітна робота, але вона формує порядок.
— Порядок – це й про благоустрій. Цьогоріч багато говорять про сміття та централізований його вивіз. Чому це стало настільки актуальним?
— Бо без системного підходу проблему не вирішити. Ми навели лад на кладовищах, ліквідували стихійні звалища, впорядкували територію сміттєзвалища в Опришенах, встановили камеру відеоспостереження, огорожу, зробили обвалування. Почали організацію централізованого збору сміття.
І це позитив. Сміття вивозиться за межі громади, зменшується кількість стихійних звалищ, покращується екологічна ситуація. Чисте довкілля – це чистіше повітря й вода, менше викидів СО₂, а отже – прямий вплив на здоров’я людей, особливо дітей. Поступово формується і культура поводження з відходами.
— Але для того, щоб система запрацювала повноцінно, потрібна участь кожного мешканця?
— Саме так. Люди хочуть швидкого результату – і це зрозуміло. Проте остаточний результат залежить і від мешканців Слобідки та Опришен. Чим швидше укладуть договори на збір та вивіз твердих побутових відходів, тим якіснішим буде результат. Якщо частина дворів не укладає договори, а контейнери переповнюються – проблему вирішити складно.
Також хочу повідомити: існуюче сміттєзвалище є комунальною власністю і надалі функціонуватиме лише для великогабаритного та будівельного сміття. Побутові відходи мають вивозитися централізовано.
— Ви неодноразово говорите про спільну відповідальність. Чи це стосується і зимового утримання доріг?
— Безперечно. Цієї зими стало очевидно, що в громаді бракує снігоприбиральної техніки й працівників. Тому працюємо над тим, щоб залучати місцевих фермерів до очищення доріг. У багатьох є техніка – потрібно лише налагодити співпрацю. Без взаємної підтримки в складних умовах не впоратися.
— Якщо підсумувати рік, що для вас особисто є головним у роботі старости?
— Бути поруч із людьми, пояснювати, чути, іноді переконувати. Порядок у селі – це спільна справа. І навіть у складний час маємо працювати системно та відповідально.
— І наостанок – кому хотіли б подякувати?
— Керівництву громади, колегам, працівникам освіти, культури, медицини, соціальної сфери, підприємцям і фермерам. І, звичайно, мешканцям Опришен і Слобідки – за розуміння та співпрацю. Лише разом можна досягти реальних змін.
Розмову вела Оксана СЕМЕНЮК.
