Світ тримається на людях, які не проходять повз чужий біль. Одним із таких світлих прикладів є Віталій Костянтинович Юркевич — благодійник із великої літери, син буковинської землі, який своє серце залишив на рідній Глибоччині, хоч доля й привела його до Польщі.
З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Віталій не залишився осторонь — він став справжнім тилом для тих, хто найбільше цього потребував. Попри кордони, попри особисті виклики, він невтомно підтримує українців, передусім своїх земляків, як справжній патріот і людина великої душі.
«Особливу турботу пан Віталій надає Чернівецькому обласному перинатальному центру. З перших днів війни — і до сьогодні — він регулярно надає посильну допомогу. Це і дитячі візочки для немовлят із родин військових, багатодітних сімей, та мам, які опинилися в надзвичайно важких життєвих обставинах. Це і харчі, засоби гігієни для жінок, підгузки для найменших українців — усе, що може полегшити життя в складні часи, Віталій доставляє із турботою та любов’ю», — розповідає генеральний директор КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр», депутат обласної ради Любов Годнюк.
За її словами, нещодавно Віталій Юркевич разом з благодійниками фонду «Rotary» здійснив давню мрію медичних працівників закладу — презентував нове надсучасне обладнання для акушерського відділення з пологовими залами та операційними. Йдеться про смарт-станцію для бездротового моніторингу плода у пологах, вартістю 622 882,50 гривень.
«Його добрі справи не залишились непоміченими. За активну гуманітарну діяльність та відданість справі підтримки життя й надії в найтемніші часи, Віталія Костянтиновича Юркевича відзначено почесною відзнакою «Незламні» від Чернівецької обласної ради — символом стійкості, добра та безмежної любові до України. Також він отримав Подяку від колективу Чернівецького перинатального центру — людей, які щодня працюють заради нового життя.
Віталій Юркевич — це тиха сила справжнього патріотизму. Без гучних промов, без гасел — лише щоденна, невидима для фотокамер праця. У звичайному одязі, з допомогою в руках і з невичерпною любов’ю до своєї землі в серці. Бо його серце — це пульс України, що б’ється з нею в унісон, незалежно від відстані.
І ще — він дуже скромний, не любить фото, відео і подяк. А я переконана, що такі люди мають бути відомими, а ми маємо вміти бути вдячними!», — додала Любов Годнюк.
«Новий день» – https://monitorbuk.com/uk/
