Свого часу, а конкретніше у дитинстві, він переніс важке пневмонічне захворювання. Слава Богу, все минулося і далі здоров’я не полишало і не полишає його й досі. Але по закінченні школи Аурел Рошка, уродженець Станівців, де зростав у багатодітній сім’ї, твердо вирішив стати лікарем. Вступив й успішно закінчив Чернівецьку медичну академію. Щодо навчання тут, то юнак гриз камінь науки, образно кажучи, не ламаючи зуби, бо інакше, мабуть, не став би фахівцем такого високого рівня, що досяг. Передусім зазначу, що Аурел Рошка нині заступник генерального директора з хірургічної роботи КНП «Міська дитяча клінічна лікарня », голова Чернівецького обласного медичного товариства «Ісидор Бодя».
Власне, до сказаного ще можна додати ряд професійних штрихів, що засвідчують високий професіоналізм Аурела Івановича. Та найголовніший з них той, що він визнаний спеціаліст з дитячої нейрохірургії, де до його особи переважно доповнюється слово «перший у галузі».
Наша розмова з паном Рошкою була вельми насичена такими медичними термінами та визначеннями, що вони, чесно кажучи, далеко не кожному, тим паче рядовому читачеві, будуть спроможні для засвоєння. А тому, даруйте, Ауреле Івановичу, зосереджу увагу на Ваших суто людських якостях. Вони ж мають найголовніше – душу й серце у ставленні до маленьких пацієнтів, тих сельчан серед яких проживаєте у Тарашанах та Привороках. І саме вони відгукуються про Вас із найщирішою повагою та вдячністю. Адже хто б з них не звернувся до Вас зі своєю проблемою та питаннями, що потребують вирішення, — обов’язково знайдуть необхідний позитив.
Доречним є навести і той приклад, що Аурел Рошка вдруге обраний депутатом Чернівецької обласної ради. А в ній він не просто відбуває години засідань сесій, раз за разом бере слово для виступів, і вони мають чималу вагу, а відтак і реалії втілення у життя.
Уже невдовзі по завершенні спілкування з Аурелом Івановичем одна з мешканок Тарашан повідомила, що пенсіонери, а їх понад двісті п’ятдесят, звернулись з проханням до депутата посприяти встановленню у селі банкомата ПриватБанку, аби людям пенсійного віку не доводилось за потреб щоразу їхати у Глибоку. Звісно, сельчани сподіваються на те, що, як і зазвичай, Аурел Іванович не відмовить у допомозі.
І наостанок ще раз про фаховий рівень лікаря. Він має визнання не лише на Буковині та Україні, а й серед колег за рубежем, зокрема і у сусідній Румунії.
Нехай не сприймається цей вислів за журналістський штам, однак, все ж скажу: перед такими фахівцями і людьми рівня пана Рошки, знімаю капелюха.
Василь ГЕЙНІШ,
заслужений журналіст України.
«Новий день».
