Коли в дорозі стомлений до краю, ти зупинися, хоч на мить. Іди до лісу, – він тебе чекає, і душу він твою розвеселить.
Ліси довкола села Валя Кузьмина завжди приваблювали відпочивальників та грибників. Серед букових насаджень відчуваєш себе, мов у казці. Буки, ніби колони древнього акрополя, підпирають небо.
У філії «Чернівецьке лісове господарство» ДП «Ліси України» мені порекомендували відвідати Кузьмінське лісництво. Ступивши з асфальтівки на територію відразу побачив, що тут добрий господар. На десятки метрів простягнулись живі огорожі з самшиту вічнозеленого. Зауважу, що ця рослина минулими роками як на присадибах, так і біля установ була пошкоджена шкідником і кущі повикорчовували. А тут завдяки старанням лісівників, своєчасній обробці препаратами їх зберегли. Доріжки викладені декоративною плиткою, молодий садок, бордюри побілені. Лісництво очолює Ілля Постевка. Він закінчив лісний технікум, ЧНУ, нині навчається у Львівському національному лісотехнічному університеті. Тут трудився лісником його дід, батько пройшов, як і син, шлях від вальника лісу, тракториста, майстра до лісничого. Та чомусь, коли син працює разом з батьком, то це вважають корупцією. Тому батько Іллі змушений був перейти на іншу роботу. А лісництво очолив син.
Площа лісництва 4250 га, 60% – це природно-заповідний фонд, є кілька заповідників місцевого значення. На лісозаготівельних роботах працює дві бригади. Лісова охорона – 11 чоловік. Ділову деревину реалізовують виключно через електронні аукціони. З початку року сім‘ям учасників бойових дій і воїнів на передовій завезли понад 100 м куб дров. Окрім того, лісництво забезпечує паливними дровами соціальні сфери Волоківської, Тарашанської ТГ та інших громад.
Разом з лісничим Іллею Постевкою та майстром лісу Анатолієм Присяжнюком ми поїхали в 7 лісовий квартал, де знаходиться пам’ятка природи 540-річний дуб, посаджений молдавським воєводою Штефаном Великим. На масивному дубовому хресті вислів воєводи: «Це земля не моя і не ваша, це земля онуків і правнуків ваших».
Доїжджаючи лісовими дорогами я побачив кілька ділянок, де були проведені лісогосподарські заходи. Зокрема завершальний прийом лісовідновної рубки. На ділянці виднілись кілька високих дерев.
– Ми залишили їх для біорізноманіття, – коментує Анатолій Присяжнюк. – Вони мають високі генетичні показники, дають здорове насіння, з якого виростають молоді деревця. На цих ділянках проведено освітлення, їх можна переводити в покриту лісом площу. Лісові культури, практично, не висаджуємо, бо хороше природнє поновлення. Все треба робити вчасно. Освітлення, прочистки, прохідні та проріджувальні рубки і тоді ліс буде високопродуктивним.
Ми в 35 кварталі. Рівнесенькі, гладкі, мов олівці, буки висотою понад 30 метрів, яка краса… Та скільки праці треба було докласти, щоб виростити такий ліс. Я був глибоко вражений від побаченого. По дорозі ми зустріли грибників. Їх тут щодня чимало. Бо ліс – це не тільки деревина, а й місце для відпочинку. Лісівники встановили десятки місць відпочинку, а два роки тому поблизу міжнародної траси облаштували рекреаційний майданчик. По дорозі ми зустріли колишнього майстра лісу в третьому поколінні Віктора Чорнея, мого давнього знайомого. На одному обході працював його дід, батько і Віктор. Нині Віктор на заслуженому відпочинку.
П. ПІДГОРЯНСЬКИЙ,
«Новий день» – https://monitorbuk.com/uk/golovna/.
Фото автора.
