У травні на Буковині склалась аномальна кліматична обстановка — опадів випало вдвічі більше норми, термометр показував у середньому менше трьох градусів, чим належить, а місцями зафіксували навіть невеликий морозець. До чого це призвело — читайте у подальшому.
«Паводок пройшов без значних негативних наслідків»
Травень, що завершився днями, у Чернівецькій області був дощовим, як ніколи. Точніше, як стверджують синоптики, аж з спочатку 90-х років не спостерігались такі опади. Конкретно, у 1991 році було досягнуто позначку у 198 мм. Нині ж — у травні 2025-го, за попередніми підрахунками спеціалістів, рівень сягнув десь 155-160 мм, а це вдвічі перевищує норму у 75 мм.
— Практично до кінця місяця ми наберемо дві місячних норми опадів, але ще далеко не дотягуємо до екстремально високої кількості. Найбільша кількість опадів спостерігалася за травень у 1991 році. Це 198 мм, а тепер йдемо на рівні десь 155-160 мм. Норма за травень — 75 мм, — розповіла директорка обласного гідрометеоцентру Тетяна Негадайлова у коментарі «Суспільному».
Водночас, за словами синоптикині, і температура у цьогорічному травні була незвичною. У середньому на Буковині в останній місяць календарної весни повітря прогрілось до 12 градусів. Нормою для цього періоду вважають 15 °C .
— Це дуже незвично, бо останні роки ми практично б’ємо рекорди тільки високих температур. Навіть цей рік не виняток. Березень був найтеплішим за 170 років — увесь період спостережень. Квітень — лише на пів градуса вище норми, а травень я вже не пам’ятаю, коли таке було, щоби було на три градуси нижче норми, — зазначила Тетяна Негадайлова.
Вона також заявила, що попри те, що в травні випали дві місячні норми дощу, рівень води в річках тільки тепер сягнув своєї норми, бо з січня по квітень опадів випало загалом менше, ніж за травень.
Незважаючи на рясні дощі, Буковина уникнула серйозних паводків. Вода у річках та озерах піднялася не критично.
«На окремих ділянках русла Сірету, зокрема, у межах с. Йорданешти, виявлено активні процеси розмивання берегів. Найбільш уразливими виявилися ділянки без берегозахисної інфраструктури та зі значною крутизною берегів. У деяких місцях спостерігалося падіння дерев у русло річки, що призвело до часткової зміни напрямку потоку та посилення ерозійних процесів.
Внаслідок падіння дерев, зсувів ґрунту та скупчення твердого матеріалу, принесеного паводком, спостерігалися локальні загати. Такі явища зафіксовані на малих притоках Сірету та в місцях у вузьких ділянках русла. Загати частково обмежували водопропускну здатність річки та потребують оперативного усунення для попередження можливих ускладнень у разі повторного підйому рівня води.
Паводок пройшов без значних негативних наслідків. Ситуація залишалася контрольованою, загрози життю населення чи критичній інфраструктурі не зафіксовано», — повідомили у Басейновому управлінні водних ресурсів річок Прут та Сірет за підсумками обстеження окремих ділянок річки Сірет, яке було здійснено 29 травня.
Затяжні дощі завадили буковинським аграріям засіяти майже 20 тисяч гектарів землі
А як щодо сільського господарства? Як вплинула травнева погода на цю стратегічну галузь? Як стверджують спеціалісти, нинішня весна внесла неабиякі корективи в роботу аграріїв.
— Зима і початок весни минули практично без опадів, сільгоспвиробники переживали, що у верхньому шарі грунту не вистачатиме вологи для укорінення ярих культур. Перші дощі втішили їх, а далі, як кажуть, пішло-поїхало. З півночі прийшло похолодання, заморозки на поверхні грунту та в повітрі, почалися майже безперервні дощі – більші-менші. Кількість опадів у понад два рази перевищила норму. Через це в Чернівецькій області вперше за багато років є недосів ранніх і пізніх культур. Загалом майже 20 тисяч гектарів чекають на прихід тракторів із сіялками. Причина проста – техніка не може зайти у поле.
Антистресові заходи, які застосовували садоводи області для захисту плодових культур, не дали суттєвого ефекту, оскільки в окремих місцях приморозки сягали 3-4 градуси морозу. Ті ж культури, котрі аграрії встигли засіяти, проходять процес вегетації або ж через травневе похолодання припинили цей процес. У такому випадку в перспективі може бути застосований пересів або пересаджування, — заявив заступник начальника Управління агропромислового розвитку Чернівецької ОВА Богдан Бойчука в інтерв’ю для «Погляду».
Він також додав, що в Дністровському районі від заморозків сильно постраждали ранні кісточкові дерева – персики, сливи, абрикоси, нектарин, алича, черешні, тому в переважній більшості ці фрукти завозитимуть на наш ринок з інших регіонів України та інших держав. А в громадах, де спеціалізуються на овочівництві, холод і дощі пригнітили вегетацію розсади, тому, на думку Б. Бойчука, господарі будуть відновлювати плантації капусти, помідорів, перцю…
— Переконаний, якщо днями припиняться дощі, то в першій декаді червня всі поля будуть засіяні пізніми культурами, які в жовтні-листопаді хлібороби зберуть. Хоча за агрономічними термінами посіви скрізь мають бути завершені у травні. Хочу зазначити, що у нас уже були роки, коли область закінчувала весняно-посівну кампанію до 10-15 червня. Та й збирання урожаю не закінчувалося у визначені строки, траплялося, що комбайни покидали поля і в листопаді, і в грудні. Головне, щоб не допустити втрат, — наголосив заступник начальника обласного Управління агропромислового розвитку.
Що нас очікує далі — прогноз погоди на червень
У червні у Чернівецькій області синоптики прогнозують теплу погоду. Середня температура повітря за місяць буде на два градуси вищою за середню у цей період та становитиме 20,5 градусів тепла. Опадів буде менше, ніж у травні, але у межах норми. Інколи можуть бути зливи та грози.
Віктор МЕЛЬНИК
«Новий день» – https://monitorbuk.com/uk/
