Думаю не помилюсь, якщо скажу, що бджільництво є одним з найцікавіших та найкрасивіших видів діяльності. Разом з цим, ця галузь є й вельми популярною. Хтось займається бджолами більш професійно, для когось — це заняття більше для душі, але, так чи інакше, користь від цього, звичайно ж, велика.
Есперти припускають, що в Україні налічується близько 400 тисяч пасічників. Фактично, якщо вірити цим цифрам, сьогодні кожен сотий українець займається бджільництвом. Відомі своїми бджолярськими традиціями і наші буковинці. У Михайлівці, що на Глибоччині, наприклад, є центр апітерапії (сон на вуликах), а також музей бджільництва, у ряді сіл господарі облаштували спеціальні лежанки, де за допомогою бджіл можна відновити сили. Вулики ж, напевне, можна побачити у кожному населеному пункті нашої області. І, навіть якщо людина не пов’язана безпосередньо з цим процесом, то вона повинна розуміти, яку важливість несуть ці маленькі істоти. Принаймні, у це хочеться вірити, згадуючи і слова Альберта Ейнштейна, який казав, що якщо бджоли вимруть, то через чотири роки після цього загинуть і люди.
Як зробити, щоб було добре і бджолам, і людям?
Бджолиним справам була присвячена і нещодавня зустріч, що відбулася в Чернівецькому центрі розвитку підприємництва. Тут говорили, зокрема, про стан, проблемні питання та перспективи галузі.
Захід провели за ініціативи Асоціації виробників продукції бджільництва «Буковинський бджоляр». До нього долучились представники управління агропромислового розвитку Чернівецької ОВА, фахівці обласного представництва Держпродспоживслужби, науковці, пасічники та інші зацікавлені сторони.
«Під час зустрічі учасники обговорили актуальний стан галузі бджільництва в області, основні виклики та перспективи її розвитку. Особливу увагу приділили налагодженню ефективної співпраці між пасічниками та агровиробниками, питанням дотримання вимог законодавства під час застосування засобів захисту рослин, а також запобіганню загибелі бджіл під час обробки сільськогосподарських культур», — розповідають в обласному управлінні агропромислового розвитку.
Водночас, учасники зібрання розглянули питання дотримання ветеринарно-санітарних вимог, забезпечення якості та безпечності продукції бджільництва, необхідність реєстрації суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у галузі, а також можливості участі пасічників у програмах державної підтримки та розвитку аграрного сектору.
«Під час обговорення наголосили на важливості налагодження постійної комунікації між пасічниками, агровиробниками та органами місцевого самоврядування, зокрема щодо своєчасного інформування про проведення обробки посівів засобами захисту рослин. Така взаємодія сприятиме мінімізації ризиків для бджолосімей та забезпеченню стабільної роботи галузі», — кажуть в управлінні.
Любиш мед — люби і бджіл
Також в ході зустрічі громадська організація «Асоціація виробників продукції бджільництва „Буковинський бджоляр”» затвердила План розвитку бджільництва на 2026 рік, визначила кількість бджолопакетів, які плануються реалізувати в цьому сезоні, спланувала роботу з виведення бджолиних маток та відновлення селекційної групи області з бджільництва.
Своїми знаннями та напрацюваннями, зокрема про природний засіб «Апіплазма», який протягом шести років тестувався на пасіках нашої області, поділилися науковці Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича. Вони відзначили, що даний засіб є одним із лідерів у підтримці бджолиних сімей у зимовий період та сприяє їх кращому весняному розвитку. Важливою також була доповідь науковців щодо селекції бджіл на Буковині, зокрема збереження та розвитку бджіл Карпатського типу.
Зрештою, сторони домовилися посилити співпрацю, забезпечити активний обмін інформацією між усіма учасниками процесу та спільно працювати над вирішенням проблемних питань галузі, адже вважають, що така взаємодія сприятиме подальшому розвитку бджільництва на Буковині та підвищенню конкурентоспроможності продукції регіону.
«Слід зазначити, що бджільництво є важливою складовою аграрного виробництва та розвитку сільських територій. Галузь відіграє значну роль у запиленні сільськогосподарських культур, збереженні біорізноманіття та підтриманні екологічного балансу. Крім того, продукція бджільництва має значний експортний потенціал. Україна традиційно входить до числа провідних світових експортерів меду, а розвиток галузі на регіональному рівні сприяє зміцненню позицій держави на міжнародних ринках, створенню додаткових можливостей для розвитку малого та середнього підприємництва у сільській місцевості», — констатують в управління агропромислового розвитку Чернівецької ОВА.
Віктор МЕЛЬНИК
«Новий день» – https://monitorbuk.com/uk/
