Журналістська професія має прекрасну особливість — надає можливість радіти успіхам інших, захоплюватись гарними вчинками, які роблять люди з великим серцем, зафіксувати всі ці моменти і передати далі читачам. Така щаслива нагода випала й мені у сьогоднішній розповіді. Днями я був приємно вражений, дізнавшись про шляхетний жест молодого буковинця, родом із Глибоччини, який своїми справами демонструє, що таке великодушність та доброта. Будучи вправним учнем, він не обходиться лише цим. З юного віку хлопець залучений у ряд цікавих проєктів, а нещодавно надав руку допомоги при ліквідації наслідків атаки, яку зазнала лікарня «Охматдит» у столиці України.
«Допомагав усім, чим міг: очищав території від залишків унаслідок бомбардування, розвантажував гуманітарну допомогу…»
Олександру Дану — 15 років і він родом із села Волока. Закінчив десятий клас місцевого ліцею, а канікули проводить із користю. Будучи ще зовсім юним, він міг би займатись величезною кількістю речей, які притаманні для його віку, але, все ж таки, вибрав допомагати тим, хто цього потребує. Такі старання заслуговують, однозначно, похвальних слів!
Цього літа Олександр опинився спочатку у Німечинні, аби взяти участь у події, яка була присвячена молоді. Згодом, у рамках цього ж таки проєкту, відвідав Львів, а після цього перемістився у Київ.
— Власне, так сталось, що у Києві мав два вільні дня, але, ввечері дізнався від друзів з організації «Let’s do it Ukraine», що існує потреба у волонтерах на локаціях, які зазнали ушкоджень унаслідок російської атаки ракетами ранком 8 липня. Вирішив долучитись у лікарню «Охматдит», адже там була найбільша необхідність у робочій силі. Допомагав усім, чим міг: очищав території від залишків унаслідок бомбардування, розвантажував гуманітарну допомогу, тощо, — розповідає юнак з Волоки.
Такі благодійні місії, як у столиці України, залишають потужний емоційний слід. Важко стримувати сльози, коли бачиш таке людське горе, надто споглядаючи на страждання маленьких діток, які не мають ніякої вини.
— Дивлячись на все власними очима, маєш абсолютно інші думки у порівнянні з тим, що бачиш у новинах, в Інтернеті чи по телевізору. Але, будучи там, відчув і радість за своїх друзів із столиці, які також доєднались до цієї волонтерської акції, — ділиться Олександр.
Важко, але з користю
Олександр Дан займається волонтерською діяльністю вже деякий час — майже з початку повномасштабної війни. Трудиться у волонтерському штабі Українсько-німецького культурного товариства у місті Чернівці.
— Завдяки цій організації, я розпочав свою волонтерську діяльність. Долучався до різноманітних акцій, але тільки в нашій області, адже не дуже вистачало часу через навчання. Зробити цей крок мене спонукала війна, яку розв’язали росіяни в Україні. Таким чином, і я можу бути корисним країні, — відзначає юний волонтер.
Йому, як він сам стверджує, волонтерство дає можливість побачити світ у новому вимірі, радіти та цінувати те, що має. Проте, бути волонтером у такому молодому віці та поєднувати цю роботу з навчанням, не дуже то й легко.
— Бути волонтером — тяжко як фізично, так і з емоційної точки зору, особливо враховуючи те, що треба і у школі показати свої знання. Волонтер, у першу чергу, повинен уміти комунікувати ефективно з різними людьми, бути здоровим, терплячим та любити справу, яку робить, — вважає волоківський ліцеїст.
І школяр, і волонтер, й активіст
Водночас, Олександр Дан бере активну участь у молодіжній політиці. У травні 2024 року отримав свідоцтво «Молодіжного працівника», яке видається Міністерством молоді та спорту України. З початку нинішнього року є членом Молодіжної ради, яка функціонує при Чернівецькій обласній державній (військовій) адміністрації, а дещо згодом став заступником голови Молодіжної ради Волоківської територіальної громади.
— Для мене ця діяльність є дуже важливою, адже таким чином ми можемо мати інструмент, який робить голос молоді почутим. Керуємось принципом — жодного рішення для молоді без молоді. Молодіжна рада Волоківської ТГ сформована, переважно, з учнів 9-11 класів. Наразі працюємо, разом з місцевим органом самоврядування, над створенням молодіжного простору, а також над розробкою стратегії розвитку молоді нашої громади на 2024-2028 роки, — каже О. Дан.
На майбутнє молодь із Волоки має чимало планів, прагнучи втілити у життя ряд проєктів та організувати численні події.
— Молодь відіграє важливу роль у сучасному суспільстві, впливаючи на процеси культури, новітніх технологій, освіти та інші аспекти соціального життя, — переконаний мій співрозмовник.
Навчальний рік, який «стукає у двері», буде для Олесандра Дана останнім в якості учня. Отож, уже нині розпочинають зароджуватись плани щодо майбутньої професії.
— Думаю опанувати спеціальність «Міжнародні відносини та європейська освіта». Чи робитиму це в Україні, або ж в Румунії — поки не вирішив, — зазначає Олександр.
Окрім волонтерства, школи та молодіжної політики, він також захоплюється менеджментом та участю у різних проєктах, зокрема міжнародних, заходами, які призначені для молоді та подорожами. Цього року мав і перший досвід у впровадженні такого проєкту у рідній громаді. Йдеться про реалізацію ініціативи в рамках програми «UPSHIFT» у співпраці з Молодіжним центром міста Чернівці. Починаючи з сьомого класу, є й постійним учасником шкільних олімпіад, досягаючи гарні результати на різних етапах цих інтелектуальних баталій.
— У майбутньому, поруч з навчанням, планую і надалі займатись волонтерською діяльністю, брати участь та впливати на розвиток молодіжної політики, — зізнається Олександр Дан.
Ну що ж, побажаймо йому успіхів у цьому! Нехай усе задумане здійсниться!
«Новий день» – https://monitorbuk.com/uk/
