Хто купує буковинське та куди відправляється продукція з Чернівецької області? Що поставляють буковинські підприємства за кордон і що надходить у відповідь до нашої області? Відповіді на ці та інші питання, які стосуються зовнішньоекономічної діяльності Буковини, шукайте у нашому матеріалі.
З-за кордону більше купляємо, аніж продаємо
Нещодавно Головне управління статистики у Чернівецькій області опублікувало дані про зовнішню торгівлю Буковини, які охоплюють перші чотири місяці 2025 року. Ми вирішили проаналізувати цю інформацію і представити вашій увазі основні моменти.
Перше, на що слід зупинитись це співвдношення між імпортом та експортом. Воно у період січня-квітня нинішнього року було на користь експортних обсягів. Тобто, з-за кордону ми більше купляємо, аніж продаємо. Різниця у грошовому еквіваленті становить понад 100 мільйонів доларів. Конкретно, у перші чотири місяці 2025-го Буковина екпортувала товарів на суму 61 млн. 905 тис. доларів, а імпортувала на 168 млн. 729 тис. дол.
Торговельними партнерами Чернівецької області у цей проміжок часу були 92 країн з різних куточків планети. Це й традиційні економічні компаньйони, але доволі «екзотичні», серед яких Палестина, Гондурас, Еквадор, Бангладеш чи Папуа-Нова Гвінея. І це, очевидно, суттєвий плюс, адже чим більше країн знатимуть і співпрацюватимуть із нашою областю, тим краще буде для нас як з економічної, так і з іміджевої точки зору. Головне, аби якість продукції не страждала. Як тієї, що імпортується, так і тієї, що експортується.
Експортуємо в Румунію, імпортуємо з Китаю
Що стосується експорту, головним торговельним партнером Буковини є Румунія. На ринок цієї сусідньої держави підприємства Чернівецької області відправили товарів на суму 12 млн. 890 тис. доларів. До першої десятки також входять:
– Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії (4 млн. 836 тис. дол.),
– Нідерланди (4 млн. 728 тис. дол.),
– Італія (4 млн. 81 тис. дол.),
– Польща (3 млн. 764 тис. дол.),
– Республіка Молдова (3 млн. 252 тис. дол.),
– Німеччина (3 млн. 95 тис. дол.),
– Греція (2 млн. 411 тис. дол.),
– Литва (2 млн. 352 тис. дол.),
– Туреччина (2 млн. 166 тис. дол.).
Варто зауважити, що експорт Чернівецької області спрямований, переважно, на країни Європейського Союзу — приблизно 75% від загального показника експортних поставок, або ж, якщо говорити мовою грошей, до ЄС наші підприємці відправили товари на суму 46 млн. 475 тис. дол. Цьому сприяє, очевидно, вигідне географічне розташування і, напевне, цей ринок можна експлуатувати набагато активніше, але для цього, звичайно ж, треба виготовляти високоякісну продукцію.
Стосовно імпорту, найбільше продукції надійшло в нашу область із Китаю — на суму 44 млн. 131 тис. дол. Багато імпортуємо і з Туреччини, звідки протягом січня-квітня поточного року було завезено товарів на 20 млн. 921 тис. дол. Далі йдуть:
– Румунія (9 млн. 58 тис. дол.),
– Німеччина (8 млн. 771 тис. дол.),
– США (8 млн. 200 тис. дол.),
– Польща (8 млн. 193 тис. дол.),
– Литва (7 млн. 549 тис. дол.),
– Греція (7 млн. 341 тис. дол.),
– Нідерланди (5 млн. 923 тис. дол.),
– Ізраїль (5 млн. 457 тис. дол.).
Що падає в око, так це присутність і в експортному, і в імпортному Топ-10 деяких країн. Це Румунія, Туреччина, Нідерланди, Німеччина, Польща, Греція і Литва.
Продаємо, здебільшого, дерево, м’ясо і меблі, купуємо, в основному, паливо, пластмаси і транспортні засоби
З тим, куди Буковина відправляє свою продукцію, а також з тим, які країни доставляють свої товари у нашу область, ми, ніби, розібрались. Отож, прийшов час з’ясувати, що є об’єктом торгівлі.
Що ж найчастіше ми продаємо за кордоном? У структурі експорту у перші чотири місяців нинішнього року переважали:
– деревина і вироби з деревини (14 млн. 37 тис. дол., або 22,7% від загального обсягу),
– м’ясо та їстівні субпродукти (10 млн. 316 тис. дол., 16,7%),
– меблі (7 млн. 6 тис. дол., 11,3%),
– вироби з чорних металів (4 млн. 700 тис. дол., 7,6%),
– пластмаси, полімерні матеріали (4 млн. 345 тис. дол., 7%),
– одяг та додаткові речі до одягу, текстильні (3 млн. 656 тис. дол., 5,9%),
– насіння і плоди олійних рослин (3 млн. 255 тис. дол., 5,3%),
– жири та олії тваринного або рослинного походження (3 млн. 110 тис. дол., 5%),
– продукти переробки овочів (2 млн. 258 тис. дол., 3,6%),
– ядерні реактори, котли, машини (1 млн. 951 тис. дол., 3,2%).
А які товари надійшли із-за кордону на Буковину за цей же період? Тут основні статті складають:
– палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки (65 млн. 509 тис. дол., 38,8%),
– пластмаси, полімерні матеріали (22 млн. 46 тис. дол., 13,1%),
– засоби наземного транспорту, крім залізничного (10 млн. 813 тис. дол., 6,4%),
– електричні машини (8 млн. 338 тис. дол., 4,9%),
– продукти неорганічної хімії (7 млн. 201 тис. дол., 4,3%),
– ядерні реактори, котли, машини (6 млн. 274 тис. дол., 3,7%),
– нитки синтетичні або штучні (5 млн. 282 тис. дол., 3,1%),
– їстівні плоди та горіхи (2 млн. 856 тис. дол., 1,7%),
– чорні метали (2 млн. 329 тис. дол., 1,4%),
– овочі (2 млн. 318 тис. дол., 1,4%).
Окрім основних об’єктів зовнішньої торгівлі, Буковина торгує і доволі оригінальною продукцією. Приміром, за кордон відправляються буковинські іграшки, вироби із соломи, пір’я та пух. У числі менш звичних зарубіжних покупок — парасольки, літальні апарати чи судна.
Віктор МЕЛЬНИК
«Новий день» – https://monitorbuk.com/uk/
