Напередодні Міжнародного дня студентів (17 листопада) розповідаємо чим живе сьогодні і куди мріє прийти завтра шестикурсниця Буковинського державного медуніверситету Аліна Лупуляк
Навчатись у медичному виші — престижно, але, у той же час, вельми нелегко. Про це знають, мабуть, усі, однак, очевидно, лише мала частина наважується йти цією тернистою дорогою, яка, втім, наповнена і багатьма приємними моментами. І треба радіти тому, що існують іще молоді люди, які прагнуть присвятити себе медичній справі, попри всі нинішні, не завжди сприятливі, обставини. Бо ж, гарні професіонали у цій сфері будуть нарозхват будь-коли. Вже невдовзі і молода глибочанка Аліна Лупуляк перейде з лав перспективних студентів у когорту спеціалістів, що готові прийти на допомогу людям. Нині Аліна завершує навчання у Буковинському державному медичному університеті, перебуваючи на фінальному шостому курсі.
«Стати медиком — не така вже й погана ідея»
Насправді, Аліна Лупуляк примірила на себе медичний образ ще після дев’ятого класу. Тоді учениця Глибоцького ліцею вирішила продовжити навчання у коледжі БДМУ. Однак, отримавши освіту медсестри, зрозуміла, що прагне подальшого розвитку. Тож, без вагань і маючи, при цьому, шалену підтримку батьків, вступила одразу на другий курс медуніверситету за спеціальністю «Медицина».
— Коли настав момент обирати майбутню професію, — згадує дівчина, — я ще не розуміла, чого прагну від життя. Тато хотів, щоб я вступила на агронома, а мама радила йти в медичний. Серед цих двох варіантів подумала, що стати медиком — не така вже й погана ідея. А якщо серйозно — іноді правильний вибір приходить не через впевненість, а через інтуїцію. Я просто зробила крок — і він став початком великого шляху.
За словами Аліни, план був такий: «два роки навчаюся в медичному коледжі, після чого складаю ЗНО, і якщо зрозумію, що медицина — не моя історія, вступлю до Чернівецького національного університету». Але, зрештою, все пішло по-інакшому сценарію.
— За цей час я дуже подорослішала. Зрозуміла, що обожнюю пари, медичну атмосферу, у мене з’явилися справжні друзі. Мені так сильно хотілося продовжити ці безтурботні роки навчання!, — розповідає А. Лупуляк.
«Вірити в себе, пам’ятати, заради чого це все і знаходити баланс між навчанням та відпочинком»
Отже, таким чином, студентський маршрут Аліни Лупуляк остаточно закріпився у медичному напрямку.
— Медицина мене не просто зачаровує, вона формує найсильніші риси характеру й підштовхує завжди йти туди, де страшно, але неймовірно цікаво. Бути медиком, на мою думку, означає, передусім, бути людиною, відданою іншим людям і своїй професії, — продовжує ділитися думками майбутня лікарка.
Вимоги у медуніверситеті, за її словами, досить великі. Найважче ж було на перших курсах, коли ти ще не влився у ввесь процес.
— У мене було близько п’ятдесяти перескладань з біо- та неорганічної хімії: день у день, знову й знову… Пам’ятаю, як сльози капали на той зошит, а потім висихали, і з новими силами я бралася за наступні теми. Починаючи з 4 курсу, навчання стало набагато цікавішим — лише клінічні предмети та практика.
Таємниця успіху відома всім: вірити в себе, пам’ятати, заради чого це все і знаходити баланс між навчанням та відпочинком, — каже Аліна.
Будучи на випускному курсі, героїня нашої розповіді має і певний досвід практичної роботи у ролі медика та взаємодії з пацієнтами.
— Університет надає багато можливостей для практики. Спочатку ми відпрацьовуємо навички на манекенах у Симуляційному центрі, а згодом, після іспитів, проходимо літню практику.
Мої враження дуже неоднозначні, якщо бути відвертою. Є багато позитивних моментів, особливо під час пологів, коли народжується нове життя і ти стаєш свідком найщасливішої події. Дуже надихає робота з дітками — вона наповнює теплом і щирістю.
Мала досвід практики в дитячому ендокринологічному відділенні: ми настільки здружилися з пацієнтами, що вони обіймали мене при зустрічі й не хотіли відпускати. Це були неймовірно трепетні та незабутні відчуття.
Але є й інший бік медичної реальності — реанімація, операційна, психіатричні диспансери. Вони залишають у голові купу думок, тривоги й навіть страху. Я дуже емпатична і мені завжди хочеться знаходити позитив навіть там, де його бракує…
Але, саме в цьому і полягає особливість нашої професії — залишатися сильною, навіть коли навколо непросто, — зауважує студентка-медикиня.
Подобаються дерматологія, педіатрія, ендокринологія
Наразі Аліна Лупуляк ще розмірковує над майбутньою спеціалізацією. Подобаються дерматологія, педіатрія, ендокринологія, однак сама ж зізнається: «Я настільки непередбачувана особистість, що в момент прийняття рішень можу здивувати навіть саму себе».
— Це моє найулюбленіше запитання! На нього я завжди відповідаю зустрічним: «А на якого лікаря я схожа?». Зараз намагаюся максимально спробувати себе в різних спеціальностях і мрію в потрібний момент відчути ту саму — свою. Тепер, будучи на останньому курсі, я дивлюся назад із вдячністю, а вперед — із запалом, — зазначає глибочанка.
Проте, яким би лікарем вона не стане, Аліна впевнена, що запорука успіху у «професії білих халатів» це — людяність, чутливість до чужих проблем, уміння знайти потрібні слова й правильне рішення.
— Сучасний фахівець не обмежується роботою в стаціонарах чи консультаціями. Це постійне самовдосконалення й розвиток. Конференції, майстер-класи, освітні заходи — невід’ємна частина життя лікаря, який не просто лікує, а щодня росте разом з новинками медицини. Сучасний медик навчається все життя! Він найкращий друг пацієнта, з яким обопільно працює на спільний результат, — вважає майже випускниця медичного вишу.
Її найбільша професійна мрія, як особисто наголошує, банальна й водночас особлива: стати класним лікарем, що не просто допомагає людям, а є для них другом, авторитетом і підтримкою.
— Я хочу відчути своє справжнє покликання та максимально розвиватися в обраному напрямку, а, можливо, згодом долучитися й до освітньої діяльності. Зараз я натхненна, як ніколи — хочеться спробувати все. Головне — реалізувати свій потенціал у правильному напрямку, — говорить з ентузіазмом Аліна.
БДМУ — місце, де мрії здійснюються
Цього року Аліна Лупуляк ще святкуватиме День студентів, але через семестр з гаком уже покине стіни рідного БДМУ і зосередиться на побудові власної лікарської кар’єри. З емоційної точки зору, це буде важкий перехід. Позаду залишиться неймовірний етап життя, а в пам’яті та серці закарбуються такі дорогі спогади.
— Я боюся уявити, скільки сліз буде в червні, коли навчання завершиться… Обожнюю кожен студентський момент: наші пари, перерви на булочки та каву, одногрупників, викладачів і, звісно, позанавчальні події.
Студентське життя — це безліч знайомств і друзі, які, я впевнена, залишаться зі мною назавжди. Це особистий ріст і дорослішання. Це той самий переломний момент, коли ти вже ніколи не будеш таким, як раніше, — ділиться наразі ще студентка БДМУ.
Тим же, хто тільки нещодавно вступив до медуніверситету, або ж планує це зробити у майбутньому, Аліна радить вірити в свої сили і в правило трьох «Н»: Немає нічого неможливого!
— Якщо є бажання — можливо все. Я точно знаю, що мрії матеріалізуються. Раджу пробувати себе скрізь: у творчості, спорті, навчанні. У нашому університеті є безліч можливостей для всебічного розвитку: подорожі, гранти, конференції, незабутні посвяти в Репужинцях. Не обмежуватись лише навчанням, відвідувати всі заходи, бути активним і не боятися проявляти себе.
Якщо плануєте повʼязати своє життя з медициною, я однозначно рекомендую Буковинський державний медичний університет, це місце, яке втілює бажання та здійснює мрії!, — підказує А. Лупуляк.
«Найкраще, що можна зробити для свого здоров’я — це відпочинок, збалансоване харчування і сон»
У рідному університеті Аліна Лупуляє має ще одну відповідальну місію. Три роки тому вона стала членкинею іміджевої політики БДМУ, а відтак займається популяризацією навчального закладу та разом із командою організовує різноманітні заходи, як «День відкритих дверей», «Стань на один день студентом БДМУ», «Відкриті пари»…
— Бути частинкою цієї команди — постійний драйв, що заряджає на нові ідеї та проєкти. Напевне, і з цього почала формуватися справжня версія мене. Я часто знайомлюся з абітурієнтами, ділюся з ними враженнями щодо навчання, а потім із радістю зустрічаю їх у коридорах університету вже в ролі студентів — це надзвичайно надихає.
Захоплююсь створенням контенту, монтажем відео та веденням соціальних мереж. Я дуже комунікабельна й легко знаходжу спільні теми з різними людьми, тому у вільний час люблю побути наодинці з власними думками, щоб повністю перезавантажитись і знайти нову енергію для всіх справ, — розказує дівчина.
Власне, на цій мажорній ноті могли б завершити розповідь про нашу талановиту землячку і побажати їй успіху на тому нелегкому шляху, на якому вона хоче проявити себе. Зичити вдачі — звичайно, зичимо і думаємо, що все в неї вийде! Але, користуючись нагодою, хочемо почути від без п’яти лікарки й професійну пораду: як уберегти своє здоров’я? І ось що з цього приводу Аліна Лупуляк каже:
— Найкраще, що можна зробити для свого здоров’я — це відпочинок, збалансоване харчування і сон. Нагадую, що стрес впливає на здоров’я, тому знаходьте час на себе і свої маленькі радощі. Пам’ятайте: легше попередити хворобу, ніж її лікувати. Регулярні профогляди формують довготривале здоров’я, а в результаті — і гарний настрій.
Рекомендації, як бачимо, вельми слушні, отож обіцяємо їх дотримуватись, Аліно Ярославівно!
Георгій СЕМЕНЮК,
спеціально для «Нового дня» – https://monitorbuk.com/uk/
