Щодня – це захист інтересів закону та справедливості
Світлана Гуцуляк – юрист із 23-річним стажем, зокрема, після закінчення юридичного факультету Чернівецького державного університету імені Юрія Федьковича в 2000 р. працювала в органах прокуратури та щодня вирішувала складні питання, застосовуючи норми права.
Напередодні професійного свята Світлана Тодорівна люб’язно погодилася висловити ряд думок щодо обрання свого фаху та подальшої роботи.
— Отже, з дитинства мріяла стати юристом, оскільки в мене був приклад батька, який теж юрист та часто розповідав мені деякі історії зі своєї практики. По закінченні школи, дякуючи батькам, я мала змогу сама обрати цей фах.
Працюючи прокурором, завжди прагнула допомагати людям, які зверталися до мене за порадою та допомогою, незважаючи на те, чи входило це до моєї компетенції, оскільки, на тепер в органах прокуратури обмежені повноваження та питання, з якими звертаються громадяни.
Після виходу на пенсію за вислугою років не залишила улюблену професію, а лише дещо змінила напрямок діяльності. У липні 2024 р. отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та розпочала здійснювати адвокатську діяльність індивідуально.
Адвокатура, на мою думку, є більш цікава та різноманітна, оскільки в будь-який час може звернутися людина з різними питаннями, які потребують юридичного вирішення. Адвокат надає правничу допомогу на професійній основі, пов’язаний Правилами адвокатської етики, в тому числі, правилами адвокатської таємниці, він зобов’язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнтів перед своїми власними інтересами тощо.
Впродовж тривалих років роботи на попередніх посадах намагалася бути відповідальним, порядним, ввічливим, розуміючим юристом. Впевнена, що і розпочинаючи свою приватну практику, буду і надалі дотримуватися цих принципів. Бути юристом – це завжди вчитися, вдосконалюватися, оскільки і норми чинного законодавства, і судова практика постійно змінюються. Також, з’являються нові методи та форми роботи, зокрема, електронний суд. Тому в сучасних умовах юрист повинен завжди тримати «руку на пульсі змін».
Користуючись нагодою, вітаю всіх своїх колег-юристів зі святом. Бажаю перемоги, стабільності та морального задоволення від улюбленої професії.
Матеріал до друку підготував Василь ГЕЙНІШ
Хай будуть тривалими і щасливими
Тихий, врівноважений голос, а на його привітному ще й прикрашеному невимушеною скромною посмішкою обличчі, мабуть, гідного пензля художника – ось таким постав під час розмови Василь Попеску. Власне, цей словесний портрет не можна назвати перебільшенням, бо знають Василя Лазаровича – здібного юриста за фахом, чимало людей, зокрема, колеги і ті, хто не один рік звертався до нього за допомогою у вирішення тих чи інших проблем. Вагомий доказ професійних здібностей спеціаліста полягає у тому, що за час своєї робочої кар’єри Василь Лазарович не програв жодного позову у різних судових інстанціях.
… За шкільною партою Сучевенської школи тихий сільський хлопчина ззовні не вирізнявся з-поміж ровесників. Але вже тоді Василь впевнено йшов до мети, хоча у подальшому не раз і не двічі перед ним виникали перепони, котрі навряд чи інший наважився б подолати. Спершу, втім доволі легко, вступив і завершив навчання у Чернівецькому кооперативному технікумі і отримав диплом юриста. Начебто все складалось і у практичній роботі у Глибоцькій райспоживспілці. Та в душі Василь Лазарович відчував, що набутих знань замало. Тож спробував поповнити їх у вишах – серед них у престижному Харківському юридичному інституті. Іспити склав, а ось не пройшов за конкурсом. Ще одна спроба одразу не вдалась і у Кишиневі за таким же сценарієм. На його місці дехто й справді би опустив руки. І тільки наступні спроби виявились вдалими. Василь Попеску таки успішно закінчив навчання у держуніверситеті Кишинева і став дипломованим спеціалістом із вищою освітою.
Щодо посад, які посідав Василь Лазарович, то вони були і керівного рівня – очолював десять років сільську раду Сучевен, працював ряд років за фахом і в Глибоцькому центрі зайнятості. Словом, не без успіху скрізь аж до виходу на заслужений відпочинок. Хай буде він тривалим і щасливим.
Василь ГЕЙНІШ
«Новий день» – https://monitorbuk.com/uk/
