У цьому матеріалі ми намагатимемося поринути у прекрасний світ танців. Гідом для нас стане Юлія Демчик, яка з дитинства захоплюється танцювальною справою, а нині передає досвід своїм вихованцям з Черепковецького будинку культури.
«Я танцювала і в дитячому садочку, і в школі»
Життя Юлії Демчик пов’язане безпосередньо з Черепківцями: тут вона народилась, тут навчалась, тут розпочала професійну кар’єру. Дівчина працює хореографом у місцевому будинку культури. І цей вибір професії, у її випадку, є цілком очікуваним, адже танці супроводжували Юлію ще з ранніх літ.
— Я танцювала і в дитячому садочку, і в школі, де моя любов до хореографії розвивалась під наглядом класного керівника Ірини Георгіївни. Згодом, коли почала серйозніше займатись танцями, моїми наставниками були тренери «Gran-Pri Dance Center» Кирил Сергійович та Анна Василівна. Вони поділились своїм багатим досвідом і технічними знаннями, ставши для мене натхненниками і мотиваторами. Їхня підтримка та настанови допомогли мені виплекати впевненість у собі та знайти власний стиль. Я дуже вдячна цим людям за те, що вони вклали в мене свою мудрість і любов до танцю, — згадує хореографиня.
В якості танцівниці вона регулярно виступала на різних фестивалях та конкурсах і зізнається, що кожна сцена була для неї новим випробуванням, але й можливістю показати себе.
— Я також відвідала безліч майстер-класів, на яких здобула безцінний досвід, перейнявши знання від талановитих педагогів. Ці миті стали важливими кроками на моєму творчому шляху, формуючи мене як танцівницю і надихаючи на нові досягнення, — розповідає Юлія Демчик.
Сама танцює та інших навчає
Зрештою, героїня нашої розповіді, пізнавши всі таємниці цієї сфери, стала педагогом з танців. І ця іпостась їй вельми до вподоби.
— Працюю хореографом у Черепковецькому будинку культури близько півроку і це мій перший досвід у цій ролі. Кожен робочий день відкриває нові можливості і виклики, дозволяючи, одночасно, зростати як фахівець та творчо розвиватись. Перший досвід хореографа є для мене і професійним кроком уперед, а ще й джерелом натхнення для майбутніх досягнень у сфері танцю, — ділиться Юлія Демчик.
Молода наставниця займається з дітьми різних вікових категорій, навчаючи їх сучасній хореографії.
— Опікуюсь двома групами: молодшою, в якій займаються до 15 дітей, і старшою, де навчаються до 10 дітей. Разом ми досліджуємо різні стилі танцю – від hip-hop та jazz funk до afro dance та urban dance. Кожен стиль додає унікальні елементи в їхню танцювальну підготовку, допомагає розвивати координацію, ритм і самовираження. Моєю метою є не тільки навчити дітей рухатись у такт, а й пробудити в них любов до танцю та підштовхнути виражатись за їх допомогою, — зазначає Юлія.
Дебют у професії пройшов на ура
З перших днів роботи Юлія Демчик серйозно взялась за справу. Під орудою своєї педагогині юні танцівники з Черепківців уже досягають значних успіхів, хоча лише нещодавно почали підкорювати сцену.
— Наприкінці вересня у Чернівцях наш старший склад дебютував на Міжнародному фестивалі «Джерело надій», де завоював почесне друге місце. Ця перемога стала чудовим стартом для колективу. Вже через місяць, 27 жовтня, на фестивалі «Art Fusion Fest», який також відбувся в Чернівцях, ми здобули заслужене перше місце, а молодша група вразила глядачів та суддів своїм дебютним номером «Like Style», який приніс їм престижне друге місце. Особливо приємною несподіванкою став тріумф п’ятирічної Соломії Ніколаєвої, яка виконала соло «Fortepiano» і виборола першу позицію. Ці досягнення спонукають до нових звершень та підкреслюють талант і відданість нашого колективу, — розказує про здобутки своїх вихованців Ю. Демчик.
Звичайно ж, працювати з дітками доволі нелегко. Однак, здається, черепковецька хореографиня зуміла знайти «ключик» до дитячих сердечок.
— Робота з дітьми часто вважається непростою, проте, для мене, вона стала справжнім джерелом натхнення. Спілкуючись і танцюючи з ними, я наче заряджаюсь енергією та позитивом. Звісно, кожна дитина — особлива і кожному потрібен свій підхід. Але мені подобається знаходити ці індивідуальні способи, щоб допомогти дітям розкрити свої таланти та полюбити танець. Це дає мені відчуття справжньої віддачі від роботи і мотивує творити разом з ними ще більше, — зауважує Юлія.
«Маю великі плани»
Перші кроки на танцювальній арені для молодої наставниці та її талановитих учнів є вдалими. Проте, вони збираються і надалі тримати марку.
— Маю великі плани щодо досягнення нових висот у хореографії. Ми прагнемо вдосконалити вже набуті навички, але й розширити свої горизонти, освоюючи нові стилі і техніки. Я впевнена, що саморозвиток є запорукою успіху, тому завжди мотивую своїх учнів до навчання та вдосконалення. Спільно ми будемо працювати над постановками, братимемо участь у конкурсах і фестивалях, що дозволить кожному рости як танцівнику. Вірю, що разом ми зможемо досягти значних успіхів і відчути нові враження в світі хореографії, — сподівається Юлія Демчик.
Але й на власній кар’єрі танцюристки дівчина не планує ставити крапку. Її найзаповітніша мрія — показати свою майстерність на великій міжнародній сцені, де зберуться талановиті танцівники з усього світу.
— Ця мрія мотивує мене щодня працювати над собою, вдосконалювати свої навички і вивчати нові стилі. Я прагну створити постановки, які інспіруватимуть інших та покажуть силу танцю, як засобу самовираження. Надіюсь, що зусилля, підтримка колег і моє захоплення танцем допоможуть досягти цю ціль. Я готова пройти будь-який шлях, щоб реалізувати свою мрію і показати світові, що танець — не лишень рух, а й емоції, — стверджує хореографиня.
«Навчитись танцювати може бути як складно, так і легко»
Юлія Демчик змогла зробити те, про що багато хто прагне — перетворити своє хобі у професію. Однозначно, це не могло відбутись без завзятого ентузіазму до улюбленої справи.
— Танці — це і мистецтво, і спосіб життя, який завжди мене приваблював. Найбільше мені подобається емоційний аспект: можливість виразити свої почуття і думки через рухи. Це неймовірне відчуття свободи, коли ти стаєш частиною музики і можеш донести до глядачів свої емоції без слів.
Цей світ танців перетворився для мене з хобі на професію завдяки невпинному бажанню вдосконалюватись та ділитись своєю пристрастю з іншими. Переконана, що танець може об’єднувати людей, допомогти їм знайти нові можливості для самовираження та саморозвитку, — каже Юлія.
За її словами, навчитись танцювати може бути як складно, так і легко. «Це залежить від багатьох факторів, таких як бажання, мотивація та підтримка. Основним аспектом є прагнення самого танцюриста. Якщо людина має палке бажання навчитись, процес стане легшим і більш приємним».
— Для успішного навчання необхідно знайти досвідченого викладача, або школу танців, де викладають техніку та стилі, що вас цікавлять. Регулярні тренування і практика відіграють вирішальну роль у цьому плані. Важливо також мати терпіння, оскільки прогрес може бути повільним, але кожен маленький успіх вартий зусиль, — вважає танцювальна педагогиня.
Щодо дітей, вона розповідає, що ідеальний вік для початку занять танцями варіює, але, зазвичай, ідеться про 4-6 років.
— У цьому віці діти вже здатні концентруватись на навчанні, радіючи від рухів та музики. Ранні заняття розвивають фізичну координацію та, водночас, формують любов до танцю, сприяють соціалізації та покращенню творчих здібностей. Найголовніше — обрати стиль, який підходить дитині, і підтримати її на всіх етапах навчання, — радить хореографиня з Черепківців.
— Кожен новий рух, кожна постановка — це виклик, який приносить щастя і втіху. Мені подобається бачити, як учні ростуть, отримують задоволення від краси танців і стають впевненішими в собі. Атмосфера взаємодії та енергія, які панують у танцювальному залі, змушують мене не звернути з обраної дороги і робити все можливе, аби передати свою любов до танцю іншим, — додає Юлія Демчик на завершення нашої розмови. Отож, і ми бажаємо їй успіхів у тацювально-педагогічній діяльності!
«Новий день» – https://monitorbuk.com/uk/