Пані та панянки, різного віку, професій та прагнень, але однаково закохані у музику, фольклор та народну творчість. Так можна, коротко, охарактеризувати колектив «Синьовецькі дівчата», який, за кілька років, став візитівкою та, водночас гордістю, не лише місцевості, яку вони представляють, але й усього буковинського краю. А щоб дізнатись більше про вправних синьовецьких артисток, пропонуємо зазирнути у подальший матеріал.
Разом — вісім років
Пані Тамара Сташеску добре знайома і вельми шанована людина у Синівцях. Їй доручили відповідальну місію опікуватись справами місцевого дитячого садочка. Але, поруч із цим, з певних пір вона виконує з успіхом і роль керівника фольклорного колективу «Синьовецькі дівчата». Ця функція, до слова, також дуже важлива, враховуючи добру славу, якою користуються артистки поміж місцевих жителів і не тільки них.
— До складу нашого колективу входять пані та панянки, які полюбляють спів та автентичне буковинське вбрання. Ми — аматорки і займаємось музикою зі захоплення. Але, ще малими дівчатками брали участь у різноманітних заходах на сцені Синьовецького клубу і не тільки. Кожна з нас, у повсякденному житті, має своє місце роботи, або ж навчається у Чернівецькому національному університеті, чи у нашій сільській школі. Дві з членкинь колективу — мої доньки: Лівія-Андрея та Марія-Антонелла, — ділиться Тамара Сташеску.
Історія «Синьовецьких дівчат» починається у 2016 році і колектив був створений, як жіночий вокальний гурт місцевого клубу, з ініціативи директора закладу Мирослава Сташеску. Згодом, протягом деякого часу, виступали разом з чоловічим фольклорним колективом «Легенда», вражаючи публіку сільської, районної та регіональної сцен.
— Дебют нашого колективу відбувся у 2016 році під час звітного концерту клубу. І, здобувши тоді велику прихильність глядачів, вирішили продовжити свій шлях, — розповідає керівниця «Синьовецьких дівчат».
Після сільської, прийшла черга й інших, більш масштабних сцен, зокрема на рівні району та області. А під час пандемії артистки з Синівців почали публікувати в Інтернеті різноманітні відеокліпи та зібрали численні позитивні відгуки від користувачів мережі. «Їх бажання почути від нас ще щось, змотивувало ще потужніше», — зізнається пані Тамара.
Вдалі виступи, яких з плином часу ставало ще більше в кар’єрі «Синьовецьких дівчат», обернулись і в ряд гарних художніх досягнень на різних конкурсах та фестивалях.
— Наш творчий доробок містить чимало культурних заходів у нашій області та поза її межами, в яких ми зуміли взяти участь. Домашні здобутки, а також підтримка глядачів, спонакували нас «цілити високо». Відтак, через Інтернет ми взяли участь у декількох всеукраїнських конкурсах і, на нашу радість, удостоїлись різноманітних грамот, призів та відзнак. Приміром, «Синьовецькі дівчата» завоювали перше місце на Міжнародному конкурсі мистецтв, який пройшов у місті Київ, у номінації «Вокал». Цю ж престижу позицію «забрали собі» і на конкурсі «Art Premiere». І приклади у цьому напрямку можуть продовжуватись, — зазначає Тамара Сташеску про успіхи фольклористок з Синівців.
«Треба продовжувати творити, попри все»
Репертуар «Синьовецьких дівчат» є доволі багатим та різнобарвним. У їх виконанні можна почути різноманітні автентичні пісні буковинського краю, румунського фольклору, мелодії з творчого доробку інших артистів та гуртів, колядки, старовинні співи, які звучали колись на весіллях та інших значущих подіях.
— Одна з пісень, яка особливо нам подобається — про наше рідне село. Вона оспівує його вроду, його мальовничі місцини та краєвиди, а також його працелюбних господарів. Але, яку мелодію ми б не виконували, прагнемо поділитись нашою любов’ю до фольклору та воліємо створювати для наших слухачів незабутні моменти та враження, — каже Т. Сташеску.
Звичайно, аби сподобатись публіці та припасти їй до душі, що, власне і роблять «Синьовецькі дівчата», необхідно докласти немало зусиль. Щоб якась пісня лунала, так як слід, потрібні години і години репетицій. А коли живеш у селі та маєш і ряд інших турбот, це вельми складно робити. Отож, художні досягнення синьовецьких аматорок вартують ще більше, аби на них акцентувати увагу.
— На репетиціях ми зустрічаємось при можливості — частіше у вихідні дні, адже у всіх є своя основна робота та домашні клопоти. Проте, все ж таки, знаходимо вільний час, адже музика для нас, окрім усього іншого, ще й спосіб релаксації. Нові пісні ми вчимо, здебільшого, на репетиціях, а вдома, роблячи хатні справи, підспівуємо і повторюємо, таким чином, слова, — зауважує пані Сташеску.
Займатись культурою на селі — річ напрочуд нелегка, особливо в умовах пандемії та війни, які охопили нас останнім часом і поставили, в якійсь мірі, цю галузь «на паузу». Але, попри всі складнощі, фольклорний колектив з Синівців продовжує свою діяльність і намагається пройти всі негаразди пліч-о-пліч.
— Всі тяжкі моменти долаємо разом, підтримуючи одна одну. Аби зберегти культуру, потрібно і надалі її творити. Діяльність нашого колективу випливає з великого ентузіазму та, водночас, зі завзятого захоплення музикою і традиціями. Бо ж недарма великий румунський класик Міхай Емінеску казав, що «культура є найкращим і найнадійнішим багатством народу». Найбільша мрія нашого колективу, як власне і всієї країни, аби наступив мир, а що стосується творчості, ми прагнемо розділити нашу любов до музики та фольклору з усією країною, а також зі закордонною публікую, — сповідається керівниця «Синьовецьких дівчат». І нехай Господь Бог допомагає їм у цьому!
«Новий день» – https://monitorbuk.com/uk/
