Про Софійку Романюк з Опришен у нас говорять із особливою усмішкою. Бо коли бачиш її на сцені – важко повірити, що цій дівчинці лише сім років. Маленька, щира, з великими очима й зовсім не дитячою зосередженістю перед виступом. А як заспіває – у залі стає тихо.
Нещодавно її голос лунав на XXXIII Міжнародному фестивалі колядок, зимових звичаїв та обрядів у Сігету-Мармацієй. Делегація Глибоцької селищної ради представляла культурну спадщину Буковини. Урочиста Літургія, парад колядників центральними вулицями, гімни двох держав – подія масштабна, відповідальна. Поруч зі старшими учасниками з ОЗО «Глибоцький ліцей» «Голос і Образ» на сцену вийшла й Софія. І ні краплі розгубленості – тільки світло в очах і впевнений голос.
Як розповідає мама Юлія Романюк, Софійка співає, скільки себе пам’ятає. Ще змалку дівчинка бралася до мікрофона вдома, влаштовувала маленькі концерти для рідних. З п’яти років серйозно займається вокалом. Навчається у Глибоцькій музичній школі, відвідує заняття в Румунському центрі культури та дозвілля імені Чипріану Порумбеску. Любить фортепіано, має тонке відчуття мелодії. А ще з раннього дитинства вивчає англійську й вільно нею володіє – наполегливість у неї в усьому.
Перед виступом Софія не метушиться. За кулісами тихенько наспівує улюблену мелодію, робить глибокий вдих і обов’язково усміхається. Каже, що найбільше любить момент, коли зустрічається поглядом із глядачами. Хвилювання приходить, як у кожної дитини, але швидко перетворюється на натхнення.
У її творчій скарбничці вже чимало конкурсів і фестивалів. Поїздка до Молдови принесла найвищу нагороду – Гран-прі. Міжнародні виступи додали впевненості, але водночас зробили її більш вимогливою до себе. Софія уважно слухає поради викладачів, старанно готується до кожного виходу на сцену, прагне співати краще, глибше, сильніше.
Однокласники пишаються нею. Друзі підтримують. А рідні завжди поруч, з вірою в свою талановиту дівчинку.
У Софії немає зірковості, але є безмежна любов до музики. Її голос уже знають не лише в нашій громаді й на Буковині, а й за кордоном. І щоразу, коли вона співає пісні на міжнародних сценах, відчувається гордість: росте покоління, яке впевнено й щиро несе нашу культуру.
Хочеться побажати Софійці натхнення, наполегливості й нових творчих вершин, не зупинятися на досягнутому та сміливо йти вперед. Нехай наші таланти розквітають з кожним роком, а Глибоцька громада ще не раз з гордістю аплодуватиме своїм юним, таким світлим і талановитим представникам.
Розповідь записала Оксана Семенюк (зі слів Юлії Романюк, мами Софії)
