… Заняття спортом, фізичного загартування, рух і пізнання нового – ось що, передусім, визначало сутність Валерія зі шкільних років, згодом і під час навчання у Львівському університеті фізичної культури. Власне, не випадково з’явився потяг до вивчення філософії Лицарства, присвячення себе ідеалам українського козацтва. Тож, цілком грунтовно Валерій Георгійович висловив власну думку про те, що «Нація не може існувати, якщо немає людей, які не здатні її захищати. Захищати націю можуть тільки воїни. Виховати таких лицарів якраз можна лише за допомогою національного бойового мистецтва».
Як професійний тренер, наставник Валерій Чоботар виховав цілу плеяду учнів, котрі стали чемпіонами України й світу з боротьби фрі-файту. Водночас, створив на Дібровських кичерах місцеву Січ, стверджуючи: «Чому Січ? Та тому, що уособлення загалом якоїсь чоловічої суті в Україні завжди асоціюється з козаком. А Мабуть, не раз і не двічі бралась за перо, аби сказати своє слово про цю людину, та частенько боязко відкладала убік чистий аркуш паперу. Чому не наважувалась? Причини на те були, як на мене, вагомі, бо Валерій Чоботар, хоча й односельчанин, але особистість вже знана, шанована далеко за межами України. І все ж серцем і душею відчувала, що бодай кількома штрихами маю повідати власне сприйняття Валерія Георгійовича, його життєдайності. козак – це людина світла, вільна, мужня, позитивна».
І ще. Валерію Чоботарю вдалося побувати у багатьох країнах, зокрема і в далекій Австралії. Тут йому особливо припало до душі те, що технологічні і розвинуті міста гармонійно поєднуються з дикою природою.
Коли настали важкі часи випробовування для рідної України у боротьбі з російським агресором за її незалежність і свободу Валерій Георгійович став добровольцем п’ятого батальйону Добровольчого українського корпусу (ДУК) старших «правосєків». Він мужньо і стійко захищав Донецький аеропорт. Сепаратисти звали його «кіборгом», а побратими – «гатилом»…
Валерій Чоботар нагороджений високою відзнакою «Народний Герой України». Він одружений і разом із дружиною Лесею виховують трьох синів.
І слушно під час оборони Донецького аеропорту з’явився крилатий вислів: «Кіборги вистояли – не витримав бетон».
Наталія ГОРЛО,
бібліотекар, с. Червона Діброва
«Новий день» – https://monitorbuk.com/uk/
