Ця розповідь про торбинки — яскраві, гарні, екологічні. А ще — зроблені з душею. І за всіма ними стоїть талановита майстриня Ганна Дещук з Глибоки, її хист та вміння творити неймовірні речі власними руками. До того ж, у неї — емоційна історія життя.
«Вкладала дітей спати і до 2-3 години ночі вишивала»
За покупками, на прогулянку, чи на пікнік — завжди стане у пригоді якась торбинка. Нині, «по модному», їх почали називати шоперами. Це від англійського слова «shopping», що означає покупки. Коротше кажучи, шопер — це сумка для покупок з одним відділенням і ручками середньої довжини, але яка може бути корисною у різних буденних справах.
Як і будь-яка річ, торбинки мають свого «автора» — людину, яка вкладає у їх створення душу і зусилля. Ганна Дещук є якраз однією з таких майстринь. Їй доля приготувала нелегкі випробування. Жінці довелось долати шлях Донбас — Глибока, аби рятувати себе та своїх діток.
— Народилась я в Донецькій області, але ще в дитинстві ми переїхали в Глибоцький район, тому більшість свого життя я прожила тут. Тут вчилась, тут вийшла заміж, тут народились мої дітки. В 2020 році я разом з дітками повернулась в Донецьку область, а саме у місто Слов’янськ. Коли почалась велика війна ми були в Слов’янську, але на початку квітня 2022-го ми змушені були повернутись в Глибоку, — ділиться моментами зі свого життя глибочанка з донецькими коріннями.
І, власне, у тривожні хвилини вишивка стала для пані Ганни способом відволікання від того, що відбувається навколо.
— Іноді під час грози, або коли доносились звуки з полігону, у мене були панічні атаки і якщо вдень я була зайнята дітьми, то вночі мені потрібно було на щось відволікатись. Тоді мене рятувала вишивка: вкладала дітей спати і до 2-3 години ночі вишивала, — розказує Ганна Дещук.
Спочатку були торбинки, а далі — обереги для військових та заколки
Героїня нашої розповіді добре пам’ятає свій перший шопер. Він був вишитий бісером і цією торбиною вона користується з радістю донині.
— А потім я створила шопер для подруги і він є моєю гордістю. Це — прапор Донбасу, вишитий хрестиком і найголовніше, що схему вишивки я створила сама. Згодом було декілька шоперів для благодійних ярмарків і аукціонів на збори для військових, — каже Ганна.
Нині вона працює менеджером в Інтернет-провайдері «Langate», але коли немає відвідувачів вишиває.
— Я з дитинства любила щось створювати своїми руками. Пристрасть до цієї справи була привита мені ще в школі. Зараз вишивка для мене — це окремий вид медитації і я дуже радію тому, що маю змогу цим займатись, — зазначає майстриня.
Спершу у її творчому доробку були торбинки, але згодом колекція почала поповнюватись й іншими виробами.
— Спочатку були шопери. Однак потім, надихнувшись лавандовими подушечками, які робить наш глибочанин Вадим Рудий, почала створювати обереги закодовані у вишивку для наших військових. Коли ж закінчились запаси канви — стала вишивати заколки… У подальшому маю багато ідей, багато чого хочеться створити. Сподіваюсь, у мене буде можливість втілити ці мрії в життя, — надіється Ганна Дещук.
А ми бажаємо їй успіхів у цьому і натхнення творити у подальшому такі самобутні речі! До речі, майстриню можна знайти в Instagram — назва акаунту shop.per_ua.
«Новий день» – https://monitorbuk.com/uk/
