29 жовтня вона, як і всі представники цієї медичної галузі, святкують свій професійний день
Ще навчаючись у Глибоцькому ліцеї, школярка Марина знала, що хоче бути лікарем. Уже тоді дівчина була переконана, що «життя у білих халатах» — це саме те, що їй підходить найбільше, тому вибрала біолого-хімічний клас. І ось так — сходинка за сходинкою — глибочанка йшла до своєї заповітної мрії.
Першою важливою зупинкою на цьому амбітному шляху став Буковинський державний медичний університет, куди Марина Фордзюн вступила після успішного завершення Глибоцького ліцею у 2010 році із золотою медаллю. Роки студентства за спеціальністю «Лікувальна справа» також пройшли на мажорній ноті, а відтак у 2016-му розпочалась інтернатура із загальної практики – сімейної медицини.
Власне, у цьому напрямку і дебютувала молода лікарка як повноправний медичний фахівець. Однак, працювала лікарем загальної практики – сімейної медицини у Глибоцькій амбулаторії ЗПСМ недовго, адже вирішила здобути спеціалізацію з ультразвукової діагностики.
Цей «трансфер» виявився вельми доречним. Після додаткового навчання у Вінницькому національному медичному університеті ім. М. І. Пирогова, у 2019 році, стартувала кар’єра героїні нашої розповіді в бажаній іпостасі лікаря УЗД. Спершу вона працювала в чернівецькому центрі «Гінея», де приймала пацієнтів до 2023-го. У 2021 році паралельно почала свою діяльність на аналогічній посаді у Чернівецькій міській поліклініці №1. А у січні 2022-го додався ще й «Західний Судинний Центр», точніше — його філія у Глибоці.
Нині Марина Захаріївна Фордзюн — талановитий лікар з доволі багатим досвідом та авторитетне ім’я в ультразвуковій діагностиці. Трудиться відразу у трьох установах, встигаючи дбати про здоров’я людей в одному державному закладі та двох приватних. До вже згаданих Чернівецької міської поліклініки №1 та «Західного Судинного Центру», на початку нинішнього року приєднався ще один чернівецький медичний центр — «Секвоя». До того ж, на даний момент М. Фордзюн проходить спеціалізацію з «Хірургії» у БДМУ.
Дізнатися більше про професійні будні пані Марини маєте змогу у нашому ексклюзивному інтерв’ю. На її прикладі ми вирішили розповісти про ту важливу роботу, яку виконують лікарі УЗД. Компетентність медика з Глибоки, її здобутки та чуйне ставлення до тих, хто потребує допомоги — варті того, аби про них говорити. Тим більше, що й нагода випала дуже влучна — 29 жовтня відзначається Всесвітній день лікаря УЗД.
«Кожне обстеження потребує уважності, а кожен пацієнт — індивідуального підходу»
— Марино Захаріївно, що привело Вас свого часу у медицину й переконало, що це саме Ваш шлях?
— Обрати медицину — означає обрати шлях постійного навчання, відповідальності та непростих рішень. Але водночас це можливість допомагати людям, бути корисною та змінювати щось на краще. Думаю, саме усвідомлення важливості цієї роботи й мотивує рухатися вперед, навіть коли буває складно.
— Чому, зрештою, зупинилися на ультразвуковій діагностиці? Чим привернула Вашу увагу ця медична спеціальність?
— Ультразвукова діагностика привернула мою увагу тим, що поєднує медичні знання, аналітичне мислення, уважність до деталей і сучасні технології. Це напрям, у якому лікар має не просто побачити зображення на екрані, а правильно його інтерпретувати, зіставити з клінічною картиною та допомогти визначити подальшу тактику обстеження чи лікування.
Я цікавлюсь різними напрямками ультразвукової діагностики, але найбільш відповідальна для мене — пренатальна діагностика, яка дає можливість оцінювати розвиток малюка ще до його народження. У цьому напрямі поєднуються величезна відповідальність, висока точність і дуже особливий емоційний момент для майбутніх батьків.
Для мене ультразвукова діагностика — це спеціальність, в якій ніколи не можна зупинятися на досягнутому. Кожне обстеження потребує уважності, а кожен пацієнт — індивідуального підходу.
— Лікар УЗД — хто він насправді? Що головне у його діяльності? В чому проявляється його професійна майстерність?
— На мою думку, лікар УЗД — це не просто фахівець, який працює з апаратом і бачить зображення внутрішніх органів. Це лікар, який повинен глибоко розуміти анатомію, фізіологію, патологічні зміни та вміти помічати навіть незначні відхилення від норми.
Професійна майстерність полягає в уважності до деталей, клінічному мисленні, досвіді та вмінні правильно інтерпретувати побачене. Важливо не лише виявити патологію, а й розуміти її можливе клінічне значення, не робити передчасних висновків і за потреби рекомендувати додаткові обстеження.
Не менш важливим є спілкування з пацієнтом. Людина приходить на обстеження нерідко з тривогою та страхом. Тому лікар має бути не тільки компетентним фахівцем, а й уважним співрозмовником, який пояснить результати зрозумілою мовою та допоможе зорієнтуватися в подальших діях.
«Жодна технологія не замінить знань, досвіду, уважності та клінічного мислення лікаря»
— Загалом, яке місце ультразвукова діагностика посідає в сучасній медицині?
— Сьогодні ультразвукова діагностика посідає надзвичайно важливе місце в медицині. Це доступний, неінвазивний метод обстеження, який не має променевого навантаження та дозволяє отримувати інформацію про стан органів і тканин у режимі реального часу. УЗД широко застосовується у всіх лікарських спеціальностях та постійно вдосконалюється.
Важливо й те, що ультразвукове дослідження допомагає лікарям оцінювати зміни в динаміці, контролювати ефективність лікування та за необхідності уточнювати подальшу тактику ведення пацієнта.
Водночас, УЗД не є універсальним методом, який може відповісти на всі запитання. Його результати потрібно оцінювати разом зі скаргами пацієнта, анамнезом, лабораторними аналізами та іншими даними. Саме комплексний підхід дозволяє досягти найкращих результатів.
— Маючи вже доволі багатий досвід за плечима, скажіть, наскільки змінилася Ваша професія від початку діяльності до сьогодні? До речі, свій перший день у ролі лікаря пригадуєте? Яким він запам’ятався?
— За роки моєї професійної діяльності ультразвукова діагностика суттєво розвинулася. Удосконалюється обладнання, зростають можливості візуалізації, з’являються нові методики досліджень, які дозволяють детальніше оцінювати стан органів і виявляти зміни на ранніх етапах. Водночас, незмінним залишається головне: жодна технологія не замінить знань, досвіду, уважності та клінічного мислення лікаря.
Перші самостійні кроки в медицині завжди пов’язані з хвилюванням, адже ти усвідомлюєш, що за кожним рішенням стоїть здоров’я людини. З часом приходить більше впевненості, але відповідальність нікуди не зникає. Навпаки, з досвідом ще краще розумієш, наскільки важливо бути уважною до кожної деталі.
Перший робочий день у ролі лікаря УЗД був дуже хвилюючим. Перше своє УЗ-обстеження я проводила до 1 години (нині таке ж обстеження я проводжу від 15 до 30 хвилин), тому що боялась щось пропустити. Скажу відверто, перші пів року свого професійного шляху в УЗД я неймовірно хвилювалась. Кожного ранку перед роботою я вставала на 2 години раніше, щоб почитати, подивитись вебінари чи лекції з УЗД.
З часом хвилювання зменшилось, з кожним проведенням мною УЗ-дослідженням впевненості ставало більше.
«Найкращий результат досягається тоді, коли сучасне обладнання перебуває в руках компетентного лікаря»
— Медичні технології «розігналися» останнім часом не на жарт, зокрема і в тому, що стосується ультразвукової діагностики. Як удається лікарям устигати за всіма інноваціями?
— Медицина постійно розвивається, тому безперервне професійне навчання — невіддільна частина роботи лікаря. Ми відвідуємо тематичні конференції, конгреси, професійні заходи, курси підвищення кваліфікації, знайомимося з новими рекомендаціями та дослідженнями.
Для мене, важливо не просто дізнаватися про нові технології, а розуміти, як саме вони можуть покращити діагностику та допомогти пацієнтам. Адже інновація має цінність тоді, коли її можна правильно застосувати на практиці.
Звісно, поєднувати насичений робочий графік із навчанням буває непросто. Але медицина не дозволяє зупинятися.
Особисто я дізнаюся багато цікавої інформації про інновації, і не тільки, з професійних груп у Facebook, Telegram, Instagram та на медичних тематичних заходах, а також від своїх колег.
— В контексті такої потужної еволюції медичних технологій, яка нині роль відводиться лікарю і його досвіду у постановці діагнозу, а що залежить від якості обладнання? Щось з цього можна вважати важливішим? Що більше впливає на точність результатів?
— Я вважаю, що якісне обладнання та професіоналізм лікаря — це дві складові одного цілого. Сучасний ультразвуковий апарат забезпечує високу якість зображення, має розширені функціональні можливості та дозволяє детальніше досліджувати певні структури.Однак, навіть найсучасніше обладнання не гарантує правильного висновку без фахівця, який уміє ним користуватися, знає анатомічні особливості, розуміє клінічну ситуацію та здатний правильно інтерпретувати отримані дані.
Водночас, досвідчений лікар обмежений можливостями конкретного апарата, особливостями обстежуваної ділянки та станом пацієнта. На якість дослідження також впливають правильна підготовка, техніка обстеження та інші чинники.
Тому, я б не протиставляла досвід і технології. Найкращий результат досягається тоді, коли сучасне обладнання перебуває в руках компетентного лікаря, який постійно навчається та працює відповідно до сучасних стандартів.
«Проводжу УЗ-дослідження дорослим і дітям від двох років»
— З якими питаннями Вам найчастіше доводиться стикатися у професійній діяльності? Які послуги надаєте в якості лікаря УЗД?
— Це можуть бути питання, повʼязані із УЗ-діагностикою і не тільки. Пацієнти можуть прийти за порадою, до якого спеціаліста їм звертатись із тією чи іншою проблемою, які аналізи їм краще здати (враховуючи анамнез, скарги та результати УЗД), іноді просять інтерпретувати результати аналізів, або що краще їм перевірити за наявності тих чи інших скарг.
Я надаю широкий спектр послуг з ультразвукової діагностики. А саме: УЗД органів черевної порожнини, сечовидільної системи, щитоподібної залози, молочних та слинних залоз, поверхневих структур, органів малого тазу, передміхурової залози, легень та плевральних порожнин, вен нижніх кінцівок, лімфатичних вузлів, вагітності на всіх термінах (малий термін вагітності, 1,2,3 скринінг, всі проміжні обстеження).
Проводжу УЗ-дослідження дорослим і дітям від двох років.
— До речі, що варто знати перед візитом до кабінету УЗД. Як правильно підготуватися до обстеження? Потрібно щось спеціально зробити?
— Підготовка залежить від того, який саме орган, або систему потрібно дослідити. Скажімо, дослідження органів черевної порожнини проводиться натщесерце з обмеженням харчування напередодні. Тобто за 1-2 дні до проведення дослідження виключіть із раціону продукти, які викликають здуття, газовані напої, легко повечеряйте і вранці натщесерце йдіть до лікаря.
Якщо дослідження призначене в другій половині дня, вранці допускається легкий сніданок не пізніше 6-8 годин до дослідження. Однак, ці заходи не завжди призводять до бажаного результату, а в ряді випадків можуть спровокувати підвищення газоутворення в кишечнику. Для лікування синдрому метеоризму використовуються засоби, що нормалізують перистальтику кишечника і прискорюють евакуацію газів з нього.
У випадку УЗД нирок немає необхідності в спеціальній підготовці. При наявності надлишкової маси тіла і підвищеному газоутворенні в кишечнику, рекомендується підготовка, як і до УЗД органів черевної порожнини.
Перед УЗД при вагітності, щитоподібної залози, слинних залоз, лімфатичних вузлів, легень, судин, поверхневих тканин також немає необхідності в спеціальній підготовці.
Щодо УЗД молочних залоз, рекомендовано проведення дослідження на 5-12-й день менструального циклу (найкраще 5-9 день), а жінкам, які перебувають в менопаузі — в будь-який час.
Дослідження органів малого тазу чи передміхурової залози, сечового міхура (трансабдомінально) проводиться при повному сечовому міхурі (за 40-60 хвилин до УЗД потрібно випити 0,5 – 1 л рідини).
У разі гінекологічного УЗД (трансвагінально), немає необхідності в спеціальній підготовці, дослідження проводиться після спорожнення сечового міхура.
«Намагаюся пам’ятати, що для лікаря це може бути звичайний робочий день, а для пацієнта — дуже важливий момент у житті»
— А що Вам найбільше подобається у Вашій роботі? А що, можливо, менше радує?
— Найбільше мені подобається відчуття, що моя робота справді має значення. Коли вдається вчасно виявити зміни, допомогти пацієнтові зрозуміти свій стан, або сприяти встановленню правильного діагнозу, розумієш, заради чого щодня приходиш на роботу. Особливо приємно, коли пацієнт виходить із кабінету спокійнішим, ніж зайшов, адже отримав зрозумілі пояснення та знає, що робити далі.
Найскладніше — усвідомлювати відповідальність і стикатися з тривожними результатами, які можуть змінити життя людини. У такі моменти потрібно зберігати професійну стриманість, бути максимально уважною та водночас залишатися чуйною.
Із неприємного — це коли пацієнти знецінюють твою працю. Стосується це саме державної «безоплатної» медицини. Це буває вкрай рідко, але запамʼятовується надовго і залишає неприємний осад. Ніколи не забуду фразу пацієнтки: «Ви здєсь обслуживающій пєрсонал».
— Протягом робочого дня Вам доводиться мати справу з різними людськими переживаннями. Як удається самій зберігати емоційну рівновагу та допомогти, водночас, пацієнтам не впасти духом?
— Люди приходять на обстеження з різними переживаннями. Хтось хвилюється через біль, або незрозумілі симптоми, хтось очікує результатів планового обстеження, а майбутні батьки можуть особливо тривожитися за здоров’я своєї дитини. Я намагаюся пам’ятати, що для лікаря це може бути звичайний робочий день, а для пацієнта — дуже важливий момент у житті. Тому, важливо вислухати людину, уважно провести обстеження та пояснити результати доступною мовою.
Водночас, лікар повинен бути чесним і не давати необґрунтованих обіцянок. Якщо виявляються зміни, які потребують додаткової уваги, важливо спокійно пояснити подальші кроки й не створювати зайвої паніки.
Щодо власної емоційної рівноваги, то мені допомагає усвідомлення своєї відповідальності та розуміння того, що я маю зробити все можливе в межах своїх професійних компетенцій. Ми не завжди можемо вплинути на обставини, але можемо вплинути на те, наскільки уважно, відповідально та людяно ставимося до пацієнта.
— Що Вам допомагає відновлюєте сили після напруженого робочого дня?
— Після насиченого робочого дня найбільше хочеться побути з донечкою та чоловіком, перемкнутися з професійних турбот на особисте життя та приділити час близьким. Іноді хочеться послухати гучно музику, прийняти гарячу ванну та виспатись. Саме такі моменти допомагають відновити сили й відчути внутрішню рівновагу.
Важливо також знаходити час для себе, відпочинку та занять, які приносять задоволення. Адже робота лікаря вимагає не лише знань і фізичних сил, а й значного емоційного ресурсу.
Я переконана, що навіть у такій відповідальній професії потрібно пам’ятати про баланс між роботою та особистим життям. Щоб добре піклуватися про інших, важливо не забувати й про власне відновлення.
Георгій СЕМЕНЮК,
спеціально для «Нового дня» – https://monitorbuk.com/uk/
